“Кінцева мета «Ощадбанку» – приватизація”, – Андрій Пишний

Державний “Ощадбанк” давно перестав бути банком для пенсіонерів і пільговиків. Сьогодні фінансова організація кредитує бізнес, реалізує програми лізингу, надає цілий ряд послуг для малого та середнього підприємництва, а також для населення. Останнім часом банк реалізував величезний обсяг роботи, пов’язаний з діджиталізацією, і тепер за допомогою програми «Ощад24» клієнти можуть управляти своїм рахунком. Але головна мета команди – підготувати банк для приватизації. Чим сьогодні живе “Ощад” і як на роботі установи відбився коронакризис, Banker.ua поговорив з головою правління Андрієм Пишним.

– “Ощадбанк” пройшов глибокий ребрендинг в останні роки. Який ефект він зробив на концепцію і портрет клієнта банку і які подальші плани з вибудовування бренду?

А.П.: Ще 6 років тому поняття «бренд» і «Ощад» ставити в один ряд нікому б не спало на думку. Сьогодні це реальність. Сильний бренд у «Ощада» вже є. Він входить в топ-100 найдорожчих брендів України. Потрапивши туди три з половиною роки тому на 82-у позицію, за цей час він подолав висоту в 40 сходинок і піднявся на 42-е місце. “Ощад” став лідером за динамікою зростання вартості бренду.

Одночасно з побудовою бренду, ми почали впроваджувати комерційні підходи в управлінні клієнтами – оцифрували і сегментували клієнтські групи. Виявилося, що у нас великий портфель преміум -клієнтів і багато підприємців, які повірили у перспективи банку. А у нас для них не було ні тлумачного продукту, ні сервісної моделі. Зараз все це є.

Преміум-банкінг “Ощадбанку” був створений з нуля і за обсягом свого депозитного портфеля, якби був окремим банком, відразу увійшов би в першу трійку учасників ринку. Отримати комплексне банківське обслуговування клієнти преміум-сегмента можуть в преміум-центрі в Києві на Воздвиженці і в 65 преміум-зонах банку у відділеннях у всіх областях України.

У 2017 році ми запустили комплексну програму підтримки малого бізнесу «Будуй своє» на загальнонаціональному рівні. Вона діє і розвивається. Головною метою програми є підтримка підприємців на різних етапах розвитку бізнесу. Зараз у нас третій за обсягом кредитний портфель на ринку в цьому клієнтському сегменті: він перевищує 6 млрд грн.

Сьогодні “Ощад” – новий сучасний технологічний банк з якісними послугами та продуктами для всіх клієнтських сегментів, який і є тепер змістовною частиною нового бренду банку і визначає його вартість. Так як головним завданням нової команди топ-менеджменту “Ощадбанку” буде підвищення вартості фінансової установи і його подальша приватизація, то розвиток бренду і надалі залишиться одним з головних напрямків діяльності банку.

– Як коронавірус змінив клієнтські звички? На які продукти попит впав, а на які, навпаки, виріс?

А.П.: Як і слід було очікувати, клієнти стали рідше відвідувати відділення банку: кількість візитів скоротилася на 30 – 50%. При цьому вони стали більше користуватися послугами он-лайн – кількість таких платежів зросла на 40%.

Приємно відзначити, що наші діджитал-сервіси успішно впоралися зі збільшенням навантаження. За час карантину кількість користувачів “Ощад 24/7” зросла на 350 тисяч клієнтів – до 4 млн 300 тисяч осіб.

Нашою стратегією ще до карантину був передбачений максимальний переклад всіх наших послуг в он-лайн, щоб мінімізувати кількість відвідувань відділень клієнтами. В он-лайн рухається весь світ – і ми в тому числі.

– Падіння процентних ставок за депозитами продовжує знижуватися. Яку політику в цьому зв’язку повинен проводити держбанк? Підвищувати попит високими ставками або все-таки йти у фарватері ринку?

А.П.: “Ощадбанк”, як держбанк, повинен не просто йти у фарватері ринку, а бути трендмейкером, за яким йдуть інші банки. Зниження ставок за депозитами – передумова оздоровлення економіки, адже це є першим кроком для подальшого здешевлення кредитів як для фізичних осіб, так і для бізнес-клієнтів. У країні необхідно перезапустити велике доступне кредитування економіки, яке неможливо зробити при високій вартості ресурсів.

Політика НБУ дала чіткий сигнал для перегляду ставок у бік зниження. Враховуючи це, «Ощадбанк» системно знижував як депозитні, так і кредитні ставки. У 2020 році «Ощад» двічі оголошував про зниження депозитних ставок, що дозволило банку знизити ставки за кредитами. При цьому банк оновив стандартні іпотечні програми, знизивши процентні ставки за кредитами в діапазоні від 3 до 4,49 п.п. і запустив іпотеку під 9,99% в рамках програми «Звісно, 9,99». Банк також знизив процентні ставки на 1% по всій лінійці кредитів для малого та середнього бізнесу. Зниження ставок за кредитами МСБ планується і надалі.

– Як організована робота з видачі кредитів “5-7-9%”. Скільки кредитів було видано? Які труднощі?

А.П.: Спочатку потрібно відзначити, що програма пільгового кредитування  «5-7-9%» фактично є логічним продовженням вже на загальнонаціональному рівні програми підтримки підприємництва  «Будуй своє» , яку «Ощадбанк»  запустив у 2017 році. Одним з головних її напрямків було і залишається максимальне здешевлення кредитів малому бізнесу за рахунок об’єднання зусиль різних інститутів, зацікавлених у підтримці підприємництва в країні.

Саме тому «Ощадбанк» одним з перших включився в програму «5-7-9%». В даний момент в її рамках нами видано 448 кредитів на суму понад 385 млн грн. Частка “Ощада” серед усіх банків-учасників програми в частині інвестиційних кредитів – 25%. Більше 90% виданого нами фінансування – це кредити саме на інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток підприємництва та створення нових робочих місць.

За виданими кредитами в рамках програми “Доступні кредити 5-7-9% “клієнти” Ощада” отримали від держави компенсацію відсоткової ставки на суму понад 2 млн грн. Найбільше фінансування отримали наші клієнти з Вінницької, Кіровоградської, Сумської, Чернівецької та Львівської областей. Основні сектори, куди пішли кредитні гроші за цією програмою – це АПК, включаючи переробну промисловість, будівництво і торгівля.

Найбільші перепони для отримання кредитів залишаються незмінними вже багато років – ми намагаємося звернути їх увагу ще з часів старту «Будуй своє». Для того, щоб підприємці співпрацювали з банками, вони повинні працювати «в білу». Для отримання кредитів малому бізнесу потрібні бездоганна кредитна історія і ділова репутація. Наявність актуальних прострочень за кредитами, обтяжень державної виконавчої служби, арештів, заборгованості перед податковими службами автоматично унеможливлює отримання фінансування за цією програмою.

Для багатьох підприємців серйозною перешкодою для отримання кредиту є відсутність грошей на перший внесок (від 20%), а також відсутність легальних доходів, достатніх для регуляторних платежів по кредиту.

Сьогодні "Ощад" - новий сучасний технологічний банк з якісними послугами та продуктами для всіх клієнтських сегментів, який і є тепер змістовною частиною нового бренду банку і визначає його вартість

– Видно, що «Ощадбанк» останнім часом активно займається діджиталізацією. Які труднощі і успіхи ви можете відзначити в цьому напрямку?

А.П.: Найбільшою нашою гордістю в цьому напрямку є інтернет і мобільний банкінг “Ощад 24/7”. Практично з нуля “Ощадбанк” став другим мобільним банком в країні: з 13 тис. користувачів в 2014 році виріс до 4,3 млн. Ми постійно розширюємо можливості онлайн-платформи «Ощад 24/7», одними з перших в Україні запустили GooglePay і ApplePay. При чому Google Pay ми інтегрували швидше за всіх в Європі і стали другим банком в країні, що впровадив ApplePay. Нашим клієнтам доступна оплата годинами Garmin Pay і NFC-кільцем від Visa. Банк першим в Україні запропонував клієнтам цифрову припейд карту.

Активний розвиток альтернативних каналів обслуговування дав результати. Якщо п’ять років тому понад 80% трансакцій проходило через каси відділень, то сьогодні 89% операцій проходить через дистанційні канали і тільки 11% – через каси.

Окремий великий напрямок діджиталізації – це технології безконтактної оплати в транспортній інфраструктурі  різних міст. Ми почали з київського метрополітену п’ять років тому. Пасажири безконтактно сплатили поїздки в метро вже понад 130 млн разів. Потім були фунікулер, швидкісний трамвай. Рішення масштабувалося і на інші міста. Далі пішло активне впровадження подібних рішень в різних сферах.

Ще один крок у напрямку діджиталізації ринку – рішення  ОщадРАУ, яке ми запустили для бізнесу. Так, технологія дозволяє приймати оплати карткою через смартфон без будь-якого додаткового обладнання.

Cashless-проекти “Ощадбанку” відомі як наймасштабніші. Перетворення НСК  «Олімпійський», а також найбільших фестивалів країни Atlas Weekend, Ulichnaya Eda, Зимова країна на ВДНГ в зони, вільні від готівки, – найбільші досягнення «Ощада» в цій сфері.

Що стосується проблем у діджиталізації, то найбільша з них – це перебудова бізнес-процесів у нещодавно створеній єдиній IT-платформі «Ощада». Це проект потрібен для того, щоб клієнт міг без проблем обслуговуватися в будь-якому нашому відділенні, незалежно від того, де відкрито рахунок. Реалізація такого рішення передбачає титанічний обсяг роботи, і в даний момент воно ще не завершено.

– Чи продовжаться інвестиції в розширення мережі відділень і банкоматів? Або це вже минуле століття?

А.П.: Наш акціонер – держава – поставив перед нами мету оптимізувати мережу відділень банку для підвищення її ефективності. Однак одночасно з цим ми продовжуємо процес трансформації наших існуючих відділень в сучасні банківські установи. Незважаючи на орієнтацію на все більшу діджиталізацію сервісів, наші відділення все ще продовжують залишатися важливим каналом комунікації з частиною нашої клієнтури.

Масштаб проблем у цій сфері зумовлений історично. Якщо класичний комерційний банк відразу створював свої відділення з точки зору економічно вигідної локації, то з “Ощадом” все було навпаки. Його відділення були спроектовані ще в радянські часи – це була просто тотальна присутність ощадкас скрізь, навіть у віддалених селах, поруч з поштою і телеграфом. Ніхто тоді не замислювався над окупністю такої мережі. Тому в ринкових умовах вона була неефективна.

Крім того, самі відділення, навіть ті, що приносили прибуток, були занадто відсталими в технологіях і сервісах в порівнянні з іншими банками. 80% операцій проходило через каси. У багатьох відділеннях, особливо в дні оплати комунальних послуг, збиралися і досі збираються черги.

Тому нам треба було вирішувати відразу дві проблеми. Першу – створити сучасне економічно ефективне відділення з новою бізнес-моделлю. Другу – найбільшу кількість послуг перевести в онлайн, щоб розвантажити відділення від черг. З понад 2 тисяч працюючих на сьогодні відділень 674 – це відділення нового формату, з абсолютно новою бізнес-моделлю. В середньому ці майже сім сотень відділень на 40% ефективніші за інші 1400.

Серед цих нових відділень є три спеціалізовані кластери. По-перше, це відділення, що обслуговують преміальний сегмент, – їх більше 60-ти. По-друге, це відділення, в яких впроваджена модель обслуговувань середньостатистичних клієнтів, – їх понад 300. І, нарешті, установи банку, повністю адаптовані для людей з інвалідністю, так звані інклюзивні відділення – їх у нас 24.

Банківські відділення, як такі, – це не минуле століття. Вони мають право на існування також в столітті нинішньому, але вже в більш сучасній і спеціалізованій якості.

– Чи вірите ви в бум пільгової іпотеки? За рахунок чого можна буде мінімізувати ризики неповернення і збільшення частки проблемних позик?

А.П.: Після впровадження програми по іпотеці “Звісно, 9,99%” ми вже спостерігаємо збільшення попиту на 30%. Але на бум пільгової іпотеки впливає не тільки ставка, а й економічне зростання країни і, як наслідок, добробут населення.

Програмою «Звісно, 9,99 ” можуть скористатися співробітники медицини, поліції та держслужби з надзвичайних ситуацій, співробітники сфери освіти, державних організацій, а також клієнти, які планують купити квартири на вторинному ринку в житлових комплексах від партнера банку компанії KAN Development. Для інших клієнтів банку ми пропонуємо іпотеку під 13-14%. Ставка в нашому банку фіксується на весь термін користування кредитом.

Банк продовжує стратегію трансформації, що разрахована до 2022 року. Кінцева мета стратегії - приватизація банку

– Ваш прогноз з приводу зростання банківської інклюзії українців. Поки вона все ще залишає бажати кращого. Що потрібно, щоб більше людей ставали частиною банківської екосистеми?

А.П.: Згідно з соціологічними дослідженнями, близько третини українців не охоплені банківськими послугами. Цей показник потрібно покращувати: чим більше громадян країни співпрацюють з банками, тим  краще для перспектив економічного розвитку країни. Це, власне, і відбувається, причому “Ощадбанк” не стоїть осторонь від цього процесу.

Коли говорять про банківську інклюзію, зазвичай мають на увазі наявність банківської інфраструктури там, де її немає. “Ощадний банк”, як і раніше, залишається банком з найбільшою мережею банківських відділень. І хоча, згідно з рішенням нашого власника – держави, ми поступово зменшуємо кількість філій, однак робимо це тільки після комунікацій з місцевими органами влади.

Доступність фінансових послуг – це не завжди відділення. Це дистанційні канали, термінали, інтернет-банкінг, мобільний банкінг, виїзне обслуговування, мобільні відділення. Все це є в наявності і використовується в «Ощаді» для обслуговування клієнтів і це є частиною нашого вкладу в підвищення фінансової інклюзії в країні.

Окремо хочу сказати про нашу роботу в зоні конфлікту на Сході. У мірі наближення до лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях, «Ощад» залишається єдиним банком, обслуговуючим населення і бізнес. Наші мобільні банківські відділення на базі броньованих КрАзів регулярно курсують уздовж лінії зіткнення.

Інклюзивність для нас – це в тому числі і створення відділень, дружніх для людей з інвалідністю. Ми -визнаний лідер в банківській системі України за цим показником: подібних відділень в нашій мережі, як я говорив раніше, налічується 24.

До поняття «фінансова інклюзія»  також відноситься робота з поліпшення фінансової грамотності населення. Ми постійно займаємося цим – з останніх проектів у цій сфері хочу згадати освітній серіал  «Дружні цифрові фінанси», який зняв «Ощадбанк» у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації та Національним банком України.

 Час від часу активізується дискурс навколо можливої приватизації «Ощадбанку». Це питання зараз актуальне?

А.П.: Питання залишається актуальним. Банк продовжує реалізацію стратегії трансформації, розраховану до 2022 року. Кінцева мета стратегії  – його приватизація. В даний момент проходить актуалізація стратегічних планів з урахуванням нових викликів сьогоднішнього дня.

Триває робота нашого банку спільно з представниками Міністерства фінансів та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) над визначенням механізмів входження ЄБРР в капітал «Ощадбанку». Все це відбувається в рамках реалізації планів уряду і Національного банку зменшити частку державного капіталу в банківському секторі України.

– Який ваш прогноз щодо розвитку банківського ринку до кінця 2020 року? Ми вийдемо на шлях впевненого відновлення чи криза виявиться затяжною?

А.П.: Все залежить від тривалості коронакризису, який істотно вплинув на всі сфери економіки, і на банківський сектор в тому числі.

Головним викликом для банків є збереження якості кредитного портфелю. Зараз неясно, як швидко будуть відновлюватися окремі сектори економіки і, відповідно, які відрахування в резерви будуть потрібні для покриття кредитних втрат банківської системи. Питання коректної оцінки ризиків виходить на перший план.

Є й хороші новини: здешевлення фондування через безпрецедентно низьку облікову ставку дозволить банкам підтримувати високий рівень процентних доходів. Що стосується комісійних доходів банківської систем, тут теж є позитивні очікування. Все залежить від попиту на банківські послуги – я, як і багато оглядачів, вважаю, що він буде поступово відновлюватися.

Не впевнений, що можна говорити про повноцінне відновлення банківського сектора, але, швидше за все, результат його роботи за підсумками року залишиться позитивним.

Banker.ua
03.09.2020