За словами СЕО Бухгалтерскої компанії «Ассетс» Анни Куровської, підприємці-початківці часто запитують у неї: «Ми вирішили реєструвати компанію, а чи потрібен нам ПДВ? Що це таке взагалі, і з чим його їдять?». Про всі нюанси та відповіді на це запитання пані Куровська розповіла «Будуй своє».
Що таке ПДВ?
ПДВ розшифровується як податок на додану вартість. Його ставка в Україні — 20%. Сплачують його підприємства, зареєстровані як платники ПДВ.
Що свідчить про те, що компанія є платником ПДВ:
— компанії присвоюється окремий код ІПН (індивідуальний податковий номер);
— у податковій інспекції компанії видають витяг платника ПДВ, де вказано код ІПН;
— у окремому реєстрі платників ПДВ (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv ) за кодом ЄДРПОУ можна перевірити, чи дійсно компанія має статус такого платника.
Наприклад, ви купуєте товар у супермаркеті, і в чеку вказана сума ПДВ. Податок вже врахований у вартість товару. Отже, за товар ми платимо супермаркету, і вже він має зобов’язання перед бюджетом України сплатити цей податок. А коли ви розраховуєтесь у ресторані, вам можуть принести два чека: скажімо, один на алкогольні напої, а інший — на страви. В одному чеку ви можете побачити ПДВ, а в іншому — ні. Або і в жодному ПДВ не буде вказано. Тому що власник або його фінансовий директор відкривають декілька юридичних осіб (ТОВ або ФОП — чим вони відрізняються, дивіться тут). І та компанія, яку не реєструють як платника ПДВ, відповідно, не включає цей податок у вартість товару, а компанія його не платить до бюджету.
Так навіщо ж власник відкриває декілька фірм? Щоб мінімізувати свої податки, у тому числі й ПДВ. Далі, сподіваюсь, ви зрозумієте, чому це так.
Системи оподаткування в Україні
Як саме розраховуються суми ПДВ до сплати у бюджет, розглянемо нижче. А зараз трохи відійдемо начебто в сторону. Для того аби з’ясувати, хто повинен реєструватись платником ПДВ, потрібно зрозуміти, які в Україні є системи оподаткування. Тому що ці два аспекти пов’язані між собою.
В нашій державі систем оподаткування дві: загальна та спрощена.
Загальна система — це коли податок сплачується з різниці між доходом та витратами. Він називається податок на прибуток і дорівнює 18%. Тобто, доход — витрати = прибуток. Прибуток *18% = податок на прибуток.
Спрощена система — це коли податок сплачується від загального доходу, без урахування витрат, і називається єдиний податок. Наприклад, якщо на рахунок ФОП або ТОВ на спрощеній системі надійшло 100 тис. грн, то зі всієї суми потрібно сплатити 5% або 3% податку.
Деякі підприємці вважають, що коли компанія є платником єдиного податку, значить, вона не є платником ПДВ. Але це не так. Платником ПДВ можуть бути підприємства як на загальній системі оподаткування, так і на спрощеній. Тобто, і ФОП, і ТОВ можуть бути платником ПДВ на 3-й групі спрощеної системи.
Коли потрібно бути платником ПДВ?
На етапі вирішення реєстрації компанії виникають два запитання:
— коли вигідно або необхідно бути платником ПДВ;
— коли обов’язково підприємство повинно бути платником ПДВ.
Отже, кому вигідно або необхідно бути платником ПДВ?
По-перше, підприємствам, які обирають загальну систему оподаткування, тому що у своїй сфері діяльності вони мають досить велику частину витрат. Це торгівля, будівництво, виробництво тощо. Тобто спочатку ми відштовхуємось від системи оподаткування, а потім вирішуємо питання, чи треба ставати платником ПДВ. У таких випадках слід завжди покладатись на калькулятор. Маю на увазі, що необхідно порахувати, на якій системі оподаткування буде доцільніше: заплатити 5% з усього доходу, або 18% — з чистого прибутку.
По-друге, підприємствам з обсягами доходів понад 5 млн грн на рік. Тому що з обсягом саме до 5 млн грн є право користуватись спрощеною системою оподаткування.
Якщо підприємство на загальній системі оподаткування досягло обсягу 1 млн грн за рік, воно повинно обов’язково зареєструватись платником ПДВ.
Тобто, необов’язково бути платником ПДВ переважно тим, хто:
— займається послугами і обирає спрощену систему оподаткування;
— обирає загальну систему оподаткування і має обсяг доходів до 1 млн грн на рік;
— має клієнтів, замовників, яким неважливо і некритично платити компаніям з ПДВ.
Приклади
Приклад 1. Як розраховуються суми ПДВ до сплати в бюджет?
Відразу поясню на прикладі торгівельної компанії. Продали крісло за 10 тис. грн. У цій сумі вже «сидить» ПДВ — 1666,66 грн. Але перед тим як крісло продати, компанія спочатку купила його у іншої фірми, яка також є платником ПДВ, за 8000 грн., в тому числі ПДВ — 1333,33 грн.
Тут треба розібрати два поняття: податкові зобов’язання та податковий кредит.
Податкові зобов’язання — це сума ПДВ, яка нараховується з доходу. В нашому випадку це 1666,66 грн.
Податковий кредит — це сума ПДВ, яку ми отримуємо від наших постачальників. Наразі це 1333,33 грн.
До бюджету слід заплатити різницю між податковим зобов’язанням та податковим кредитом: 1666,66 — 1333,33 = 333,33 грн. Тобто суми, які компанія платить своїм постачальникам з ПДВ, перекривають зобов’язання.
Приклад 2.
Компанія, яка надає послуги і є платником ПДВ, отримала дохід 10 тис. грн, у тому числі ПДВ — 1666,66 грн. Витрати у компанії наступні: зарплата працівникам та оренда офісу. Орендодавець не є платником ПДВ. Тож у цьому випадку податкові зобов’язання є, а податкового кредиту немає. До бюджету треба сплатити ПДВ в сумі 1666,66 грн.
Висновки
Як бачите, без ПДВ може працювати переважно малий бізнес з обсягами доходів до 5 млн грн на рік. Звичайно, якщо є ціль виростити бізнес, то без ПДВ не обійтись.
Отже, бажаю вам масштабуватись та вивчати тему ПДВ. Так, витрати збільшаться. Але я переконана: краще витратити свій час на те, щоб подумати, як заробити більше, а не про те, як зекономити. Всіх благ та великих продажів!
АТ "Ощадбанк"