Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Скасовані мита й квоти на український експорт: що це дає підприємцям

Олена Залєвська

ЄС – найбільший торговий партнер України. З початком війни та після скасування Європейським Союзом усіх мит і зборів з українського експорту частка ЄС в нашому експорті стала домінантною. Так, за даними Нацбанку до квітня 2022 року експорт до країн ЄС збільшився на 171 млн дол. США (або 9,2 %), а його питома вага у загальних обсягах експорту країни зросла з 36 % торік до 76,5% у цьому році.

Що стримує розвиток

Тепер, коли ЄС запровадив лояльні до нашого бізнесу регуляторні правила (вони набули чинності 4 червня та діятимуть до 5 червня 2023 року), експерти очікують ще більшого зростання нашого експорту. Такі заходи були запроваджені, щоб допомогти відновити український бізнес, який постраждав через російську агресію.

Проте на заваді стрімкому зростанню торгівлі між Україною та ЄС може стати кілька перепон:

• слабка логістика. Ворог заблокував порти, а вивезти всю продукцію вітчизняних виробників залізницею неможливо;

• неготовність самих виробників дотримувати норми й сертифікаційні вимоги ЄС, які ніхто не скасовував.

З'ясуймо, яка зараз склалася ситуація із торгівлею з ЄС, хто з українського бізнесу виграє від зазначених послаблень, а кому навіть така лібералізація не допоможе.

Як було

Які обмеження діяли раніше? Між Україною та ЄС із січня 2016 року діяла угода про поглиблену й всеосяжну зону вільної торгівлі. Та хоч цей документ і передбачав скасування більшості митних обмежень на значну частину українських товарів, до 2022 року торгівлю з ЄС не можна було назвати справді вільною. Європейський Союз продовжував захищати свій ринок, для чого застосовувалися різні перешкоди для українського експорту. На чимало наших промислових товарів поширювалися торговельні мита. На 166 ліній промтоварів діяв перехідний період угоди про зону вільної торгівлі, і в ЄС з них стягували митні платежі від 0,5 до 1 %.

Для українського садівництва та городництва, зокрема фруктів та овочів, діяла система вхідних цін. Це була надбавка на ціну товарів українського експорту, яку рахували, орієнтуючись на середньоєвропейські ціни на аналогічний товар. Діяв простий принцип: якщо ціна українських груш при ввезенні в ЄС становила 1 євро, а їх середня ціна в Євросоюзі втричі більша, то українському виробнику додатково потрібно було сплатити 2 євро. Так ЄС захищав власних виробників і вирівнював ціни.

Отже, наші виробники агропродукції та садівники зараз отримали непоганий шанс для експорту своїх товарів до ЄС.

Ще один вид торговельних обмежень, які на рік можуть забути наші виробники, – квоти. Раніше обсяг товару, що ввозився в ЄС без сплати мита, був чітко лімітований. Товари, які завозилися понад квоту, обкладалися додатковими стягненнями, що збільшували вартість продукції. 

Квоти діяли на понад 40 категорій товарів з України. Під такі обтяження потрапляли, наприклад, мед, куряче м'ясо, томатна паста.

Великий український бізнес більше страждав від так званих антидемпінгових мит. Під них потрапляли продукція української трубної промисловості (8 %) та гарячекатаного прокату (60 євро за тонну).

Як стало

Тепер це все в минулому мінімум на рік. ЄС скасував обмеження, що дає дуже гарні можливості для збільшення обсягів експорту як для дрібного та середнього бізнесу, так і для великих підприємств. Тепер наші виробники мають змогу продавати свою продукцію на рівні з європейськими виробниками.

Як налагодити експорт

Є кілька чинників, які ускладнюють процес торгівлі з ЄС і які слід враховувати нашим підприємцям:

1. Ускладнена логістика. Загальна тенденція експорту українських товарів свідчить про падіння орієнтовно на 50 %, якщо порівнювати з обсягами довоєнного часу. Суттєву роль у цьому відіграють проблеми з логістикою Укрзалізниці. Війна змінила напрями руху товарів, й експортери відчули значні обмеження при вивезенні продукції на західних прикордонних залізничних переходах. Як виявилося, Укрзалізниця не була готова до переорієнтації перевезень вантажів з південного на західний напрямок. Раніше залізниця відправляла продукцію власними коліями, здебільшого у напрямку морських портів. Та після блокади ворогом морських шляхів експорт через порти став неможливим, а інфраструктура Укрзалізниці на західних напрямках перетворилася на вузьку пляшкову шийку, яка не здатна пропустити більше вантажів, ніж там проходило у довоєнний період.

Через логістичні проблеми та військову агресію експорт українських товарів зменшився. Обсяг перевезення вантажів залізницею скоротився з 27 млн тонн на місяць до 8,3 млн! Експортні перевезення скоротилися з 9 млн тонн на місяць до 3 млн.

За словами заступника директора комерційного департаменту Укрзалізниці Валерія Ткачова, західні залізничні переходи мають інфраструктурні обмеження, але залізниця докладає максимум зусиль для збільшення експортних перевезень вантажів. 

«Наразі звертаємо увагу бізнесу на нерівномірне використання наявних залізничних переходів. З тринадцяти шість працюють на 40–60 % своєї потужності. Закликаємо ефективно використовувати наявний потенціал усіх переходів!» – наголошує Валерій Ткачов. 

На жаль, поки Укрзалізниця не змогла суттєво збільшити обсяги перевезень у напрямку ЄС, і складно сказати, коли це відбудеться. Тож перше обмеження у логістиці та швидкості доставлення все ще впливатиме на обсяги торгівлі із західними сусідами. 

Щоправда, між Україною та ЄС кілька тижнів тому досягнуто угоду про транспортний безвіз. І наразі нашим автомобільним транспортним компаніям не потрібно обмежувати обсяги перевезень з ЄС через невелику кількість дозволів, які видавалися раніше. Сподіваємося, автотранспорт частково зможе взяти на себе ті обсяги вивозу продукції, з якими наразі не може впоратися залізниця. Це не дуже екологічний крок, але є вимушеним заходом для збереження торговельного потенціалу нашої країни. Хоча тепер автоперевезення теж уповільнилися через великі черги на автомобільних прикордонних переходах, дефіцит пального та знищення логістичних центрів. Але є тенденція до покращення ситуації. 

2. Спрощення, які запропонувала ЄС, передбачає скасування всіх торговельних обмежень для українського експорту, однак неторговельні залишаться. Так, якщо ваша продукція не сертифікована в ЄС і не відповідає стандартам їхньої якості, продавати такі товари до Європи не вийде. Іншими словами, ті компанії, які й раніше не могли експортувати товари до ЄС, не зможуть цього робити навіть після скасування мит. 

Отже, ключова порада для малого й середнього бізнесу: сертифікуйте продукцію та своє виробництво під стандарти ЄС. Тоді двері до Європи для ваших товарів будуть відчинені.

Кому вигідно скасування мит

Найбільше Україна експортує до ЄС чорні метали, руди, електромашини, олію та зерно. Але експерти прогнозують, що найбільше пощастить виробникам товарів, які мали невеликі квоти на експорт без сплати мит: меду, ячмінної крупи та борошна, солоду, пшеничної клейковини, оброблених томатів, виноградного та яблучного соку, цукру, крохмалю, вівса, м’яса птиці. 

Тимчасове скасування мит може суттєво сприяти і металургам, з продукції яких знімуть антидемпінгові мита. Але питання логістики блокує нарощення обсягів.
Завдяки повному скасуванню мит Україна справді стає повноцінним членом європейської спільноти, а Європа отримує доступ до дешевших і достатньо якісних українських товарів.

АТ "Ощадбанк"