Сергій Наумов: «Банківська система – дзеркало економіки. Погляд у майбутнє»
ЗМІ про нас
Інвестиційна привабливість банківського сектора залежить від стану економіки країни, вважає Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку. Наскільки добре та швидко банківська галузь розвиватиметься в Україні та чи достатньо п’яти років на позитивні зміни – залежить від готовності будувати сильну економіку та цифрову, правову країну без корупції, свавілля правоохоронних органів та бюрократичних перепон.
Розмову вів Юрій Федорів, директор, інвестиції та ринки капіталу, керівник практики реструктуризації, керівник галузевої практики фінансового сектора KPMG в Україні.
Як ви оцінюєте ситуацію на банківському ринку, зокрема в корпоративному секторі, малому та середньому бізнесі, а також в сегменті обслуговування фізичних осіб? Як взагалі почувається наша економіка?
На мою думку, ця криза не так вдарила по нашій економіці та банківському сектору, як очікувалось. Можна впевнено сказати, що трансформація банківського сектора, яка відбулась протягом останніх 5-6 років, дала галузі можливість пройти кризу досить легко. Зрозуміло, під час кризи багато бізнесів зазнали зниження ділової активності. Як результат – падіння темпів зростання багатьох компаній. Але наразі ми спостерігаємо обережний оптимізм серед бізнесу та ознаки відновлення економіки. Збільшується споживчий попит, є невелике зростання промисловості, де ми бачимо плюс 2,2%, є приріст у сільському господарстві. Сегмент роздрібної торгівлі зріс на 14% з початку року. Є уповільнення в сегменті будівництва, але це може бути виправленим завдяки збільшенню фінансування програми «Велике будівництво». Логістична галузь має перспективи та залишається цікавою для потенційних інвесторів. Ця динаміка сприяє поступовому зростанню сфери кредитування в банківському секторі – 1,3% за перші 5 місяців 2021 року, в той час як депозитний портфель зростає на 2,8%. Темпи невеликі, тому що поки незрозуміло як економіка буде відновлюватись далі. Відповідно, бізнес не поспішає інвестувати, а тримає гроші на рахунках, переважно у валюті.
Щодо Ощадбанку, то ми бачимо попит на кредити. Наш портфель збільшується завдяки малому та середньому бізнесу та роздрібному кредитуванню. Ці позитивні сигнали дають нам надію на те, що в подальшому економіка продовжить розвиватись.
Ви назвали кілька галузей, зокрема промисловість, сільське господарство, торгівлю. Це напрями, на які наразі дивиться банк?
Ми шукаємо в першу чергу стабільних клієнтів. Немає чіткого розподілу за сферами діяльності, на які ми дивимось, а на які не звертаємо увагу. Буває так, що галузь переживає складні часи, але в ній є лідери, які продовжують утримувати позиції. Ми завжди враховуємо всі складові: стабільність та ризики галузі, стан самої компанії та перспективи її зростання.
Сільське господарство – пріоритетний напрям, оскільки Україна є аграрною країною. Ощад охоче фінансує цю галузь: у нашому портфелі МСБ вона займає близько 50%. Ми працюємо як з інвестиційними кредитами, так і кредитами під фінансування врожаю, з оборотним капіталом.
Одне з наших досліджень у банківській сфері говорить про те, що взаємини між банком і клієнтом істотно зміняться найближчим часом через цифровізацію. Як ви ставитесь до технологій та процесу цифровізації? Чи встиг Ощадбанк зробити кроки назустріч цифровим інноваціям?
Так. Ми багато зробили в цьому напрямі за останні 6 років: практично з нуля побудували мобільний банкінг, одними з перших запровадили Google Pay та Apple Pay, запустили екзотичні продукти – MiPay та SwatchPAY.
Не секрет, що необанки досягли успіху. Ми також розуміємо, що Ощадбанк не може одразу стати необанком, але ми рухаємось назустріч сучасним технологіям. Нове покоління не хоче ходити до відділень. Але у нас близько 7 мільйонів клієнтів, для багатьох з яких важливе живе спілкування в банківських відділеннях. Серед них і люди, які живуть у прифронтовій зоні. Саме тому ми об`єднали традиційний та цифровий формати обслуговування клієнтів. На сьогодні близько 90% транзакцій відбуваються онлайн: пандемія підштовхнула людей до використання цифрових каналів. Цей тренд ми спостерігаємо кілька років, тому вдосконалюємо цифрові інструменти для клієнтів та оцифровуємо процеси всередині банку. Ми осучаснюємо Ощад 24/7, працюємо над запуском нових банківських продуктів. Наприклад, працює чат-бот, за допомогою якого можна отримати певні послуги онлайн, зокрема замовити кредит.
Малий та середній бізнес залишається у стратегічному фокусі нашої уваги. Для цього сегмента бізнесу в Ощадбанку є CorpLight – застосунок для МСБ, який в 2020 році було визнано одним з найкращих додатків для підприємців у рамках міжнародного рейтингу Mobile Business Banking-2020.
Якою наразі є стратегія розвитку в Ощадбанку?
Наш акціонер, тобто уряд, заклав певні напрями розвитку для державного банківського сектора. Кожний державний банк, у тому числі Ощадбанк, має завдання та цілі, яких потрібно досягти до 2024 року.
Перше завдання Ощадбанку – комерціалізація. Ми маємо змінити структуру активів, інакше буде неможливо залучити інвестора та успішно пройти шлях приватизації до 2025 року. Важко привабити інвесторів, коли більше половини портфеля – державні компанії. Тому нам потрібно розвивати співпрацю з новими сегментами клієнтів, наприклад, з малим і середнім бізнесом, роздрібними клієнтами, із приватними компаніями. Ощадбанк продовжує працювати с державними підприємствами, при цьому зосереджуючись на розвитку комерційних відносин з приватним сектором, щоб навчитись краще конкурувати на цьому ринку.
Інші завдання – цифровізація, про яку я вже згадав, та прибутковість. Кращого фінансового результату можна досягти як за рахунок оптимізації витрат, так і за допомогою оптимізації процесів, що позитивно вплине на швидкість прийняття рішень та ефективність загалом. Оптимізація операційних витрат – це пошук сфер, де банк має невикористані резерви. Ця діяльність пов'язана з процесами бюджетування, контролю, моніторингу, з закупівлями. Я впевнений, що в комплексі це сприятиме підвищенню ефективності банку. При цьому важливо пам`ятати про доходи. Не хочеться, щоб вийшла ситуація, коли «корову не годують, а більше доять». Тому тут ми маємо витримати баланс.
Розкажіть, будь ласка, про проект централізації, який ви втілюєте за підтримки ЄБРР.
Цей проект запроваджується за участі KPMG в Україні. Ми покладаємо на нього великі надії. Мета проекту – показати, як модель бізнесу Ощадбанку можна оптимізувати: прибрати дублювання функцій та поліпшити якість обслуговування клієнтів.
Як пандемія вплинула на частку проблемних кредитів (NPL)?
Наразі частка NPL в Ощадбанку – 42% згідно з розрахунками за методикою НБУ. На початку року вона була на 9 відсоткових пунктів вищою. Ми усвідомлюємо, що високий рівень NPL не сприятиме появі інвестора, і тому активно працюємо в цьому напрямі.
Якщо говорити про сегмент малого та середнього бізнесу, то на сьогодні частка NPL тут близько 1%. Якщо підсумувати, то основну частку проблемних кредитів в Ощадбанку було сформовано до 2014 року, і ми з нею працюємо. Щодо нового портфеля, то обсяг «проблемки» там перебуває в межах, який вважається прийнятним: ми добре управляємо ризиками.
Яке ваша думка щодо продажу кредитів на аукціонах? Чи це можливо для Ощадбанку?
Державному банку все ще складно продати кредит. Наразі є навіть механізм, встановлений на законодавчому рівні. Однак щоб його використовувати, банк повинен мати свою правильно вибудовану процедуру, свої внутрішні документи: яким чином банк це робитиме, за якою системою. Для ухвалення рішення про продаж кредиту необхідно зробити відповідні розрахунки. Ощадбанк наразі завершує формувати ці процедури – залишились формальності. Нам потрібно внести це на затвердження колегіальних органів, у тому числі наглядової ради.
2020 рік був нелегким, зокрема для банків. Як можна надалі використати антикризовий досвід, який ви отримали?
Банки навчились працювати в умовах дистанційної роботи. Потрібно було швидко переналаштувати процеси. І виявилось, що дистанційно можна і працювати, і спілкуватися з клієнтами – навіть у банківській сфері, яка традиційно є обережною з нововведеннями на кшталт онлайн-каналів. Криза дала розуміння того, що офісні приміщення не потрібні в таких обсягах як раніше, що ідентифікацію можна здійснювати дистанційно, тощо.
Ми отримали ще один досвід – досвід реструктуризації. На початку 2020 року Ощадбанк правильно вибудував модель спілкування з позичальниками, які почали зазнавати труднощів з обслуговуванням заборгованості. Реструктуризація кредитів юридичних і фізичних осіб дала нам можливість істотно не підвищувати NPL. Ми зберегли клієнтів. Безумовно, певні кредити знаходяться під особливим контролем через реструктуризацію, але це робочий портфель, і він працює.
Якими ви бачите зміни моделей бізнесу українських банків у наступні 5 років?
Українські банки успішно впроваджують цифрові технології. Впевнений, вони продовжать розвиватись у цьому напрямі, з`являтимуться необанки з віддаленим доступом до продуктів та послуг. За п'ять років наші «цифрові» банки, можливо, стануть лідерами в Європі. Я сподіваюсь, що в нашій країні розвиватиметься економіка, буде реформовано судову систему та покращено захист прав кредитора. Банки почнуть кредитувати не лише більше, а й швидше – завдяки поліпшенню процесів.
Ми чули, що Ощадбанк незабаром вступить до фонду гарантування вкладів. Можете розповісти, що це означає для банків, для вкладників і для фінансової системи України?
Наш вступ до фонду гарантування – один з елементів розвитку банківської галузі, що передбачає створення рівних можливостей для всіх гравців на ринку. Цей крок не лише позитивно впливатиме на стосунки з МВФ та на банківський сектор загалом, а й допоможе Ощадбанку стати більш конкурентоспроможним та привабливим для інвестора. Лише тоді банк зможе приватизуватись.
Щодо ризиків, то я їх не бачу. З 2012 року ми чуємо розмови, читаємо статті в ЗМІ про відтік коштів з банку через приєднання до фонду, про ризики для вкладників. Можу впевнено сказати, що Ощадбанк наразі є капіталізованим та ліквідним, відтоку депозитів немає, навпаки – бачимо зростання. Тим більше, що інвестором Ощадбанку і після вступу до фонду залишатиметься держава, а це дає гарантії.
Наскільки привабливими є українські банки для міжнародних інвесторів?
Це залежить від привабливості економіки країни як такої. Тобто якщо економіка зростає, то інвестиційний клімат поліпшується, банківський сектор відповідно теж стає більш привабливим. Потенціал економіки України величезний: вигідне географічне становище, диверсифікована економіка, прекрасна освітня галузь. У нас є все для того, щоб країна стала більш сильною економічно.
Головними завданнями держави залишаються реформування судової системи, подолання корупції, зниження впливу правоохоронних органів та зарегульованості податкового законодавства – це головні перешкоди на шляху до позитивних змін.
Якою ви бачите Україну за 5 років?
Я хочу бачити Україну, в який править справедливість, верховенство права, існують і працюють інструменти захисту прав людини. Бачу країну без корупції, державу, в якій немає свавілля правоохоронних органів, є рівні можливості для всіх та гідна заробітна плата. Це «цифрова» держава з розвинутою економікою, країна, в якій немає бюрократичних бар’єрів. Проте п`яти років на це може бути замало.
ЗМІ про нас
Прес-служба Ощадбанку