Аграрний сектор вважається другим фронтом, тож зараз вкрай важливо подбати про продовольчу безпеку держави. Мінагрополітики дає два прогнози щодо посівної. За песимістичним цьогоріч вийде засіяти 70 % площ. За оптимістичним – 80 %. Останній можливий за умови, що фахівці встигнуть розмінувати поля в областях, де велися бойові дії.
Ми поговорили з аграріями, землі яких опинилися в тимчасовій окупації або були в зоні бойових дій. А також розпитали експерта із земельних відносин, співзасновника інвестиційного об’єднання Land Club, голову Держгеокадастру у 2019–2020 роках Дениса Башлика про те, де фермерам брати землю, якщо вони не можуть користуватися своєю. А також дізналися, яку підтримку пропонує держава, щоб посівна-2022 була успішною попри війну.
Сергій Козлов, Сумщина: «Частина полів замінована, чекаємо, коли можна буде там працювати»
Сергій Козлов до війни обробляв приблизно 900 га землі. Сіяв озиму пшеницю, соняшник, кукурудзу. 70 % полів розташовані біля кордону з росією.
«Працівники фактично під кулями виїжджали, щоб удобрити озимину, 230 га. Ми виконали той мінімум з обробітку, який потрібно», – каже аграрій.
Зараз стало тихіше. Українські військові повернули контроль над Сумщиною. Однак фермери знаходили на полях сторонні об’єкти, тому чекали вказівок, коли буде безпечно обробляти таку землю.
Першими розпочали посівну кампанію у південних та центральних районах Сумщини – там наприкінці березня вже підживлювали озимі культури. Та й погода сприяла ранішому обробленню земель, повідомляють працівники Інституту сільського господарства Північного Сходу.
Найскладнішим питанням залишається пальне. Сергій Козлов каже, що дістати його складно. Аграрій купує дизпаливо через третіх осіб, тому доводиться переплачувати.
Непроста ситуація і з доставленням насіння. За нього оплатили ще до війни, але привезти замовлення через зруйновані мости, численні блокпости та з урахуванням дефіциту пального складно.
А ось люди готові працювати хоч цілодобово, бо всі розуміють, що посівна – то другий фронт.
«Гадаю, що цього року ми засіємо 70 % площ. Головне – розв’язати питання з пальним. Будемо оптимізувати всі операції. Якось воно буде… Поки багато питань і мало відповідей», – резюмує фермер.
Сергій Рибалко, Херсонщина: «Ми робимо свою справу і не співпрацюємо з ворогом»
Власник фермерського господарства «Аделаїда» спеціалізується на вирощуванні чипсової картоплі. Землі господарства сконцентровані на Житомирщині та Херсонщині, по 2 800 га в кожному регіоні. В південній області йдуть бойові дії, а села перебувають у тимчасовій окупації.
«На півдні ми планували посадити 580 га картоплі, бо мали замовлень на 22 тис. тонн. Через війну контрагенти скасували їх, тому наразі маємо замовлень лише на 3 тис. тонн. Через це на півдні довелося змінити плани. Їх складали з огляду запасів насіння, засобів захисту рослин тощо. Так, під картоплю ми виділили 140 га, а решту землі засіємо соняшником», – каже Сергій Рибалко.
Аграрій вдячний тим, хто виконав свої зобов’язання попри війну. Наприклад, компанія об’їзними шляхами привезла пальне, яке було замовлено ще в грудні. Пан Рибалко також розповів про особливості роботи в тимчасовій окупації.
«Орки поставили свою техніку в селі, – каже фермер. – Зайняли школи, дитсадки й ведуть свої жандармські дії. Нас поки не чіпають. Хоча я знаю, що в області є випадки викрадення аграріїв... Ми живемо за принципом: робимо свою справу і з ворогом не співпрацюємо».
Сергій Ольшанський, Запорізька область: «Вороги вкрали насіння, паливо, нищать техніку»
До війни пан Ольшанський господарював на 1 700 га. Переважно вирощував олійні культури, а ще плекав найбільший в Україні органічний кизиловий сад. Вся земля, техніка, інфраструктура для роботи сконцентровані на території однієї сільради. Так було зручно. Однак село окупували російські військові.
«У нас сучасна дорога техніка. Вороги розграбували все: з техніки познімали акумулятори, генератори, інші деталі. Вкрали наші запаси пального, а це 15 тонн. Також забрали насіння соняшнику, якого вистачило б, щоб засіяти 200 га землі… Орки стоять у селі й блокують роботу», – розповідає фермер.
Тож фактично поля не постраждали від війни, але через дії загарбників господарство не може працювати. Пального немає, хімію та насіння не завозять. Така ж ситуація із садом. Він вже квітне, але обробляти нічим.
«Нам ще пощастило, можна сказати. Техніка пошкоджена, але вона є, тож працюватимемо після нашої перемоги. Я знаю, що в господарствах, які ближче до кордону, трактори та комбайни взагалі повивозили», – каже пан Сергій.
Денис Башлик про державну допомогу аграріям: спрощена процедура оренди, пільгові кредити та інше сприяння
За словами експерта із земельних питань, сьогодні в Україні немає можливості використовувати майже 3,5 млн га земель. Це території, де проходять бойові дії, а також ті, що потрібно розмінувати.
«Втім держава вчасно відреагувала на виклик скорочення посівних площ. Вона дозволила військово-цивільним адміністраціям надавати в оренду вільні сільськогосподарські землі за скороченою процедурою, без аукціону, строком на 1 рік. Йдеться про закон № 7178», – пояснив Денис Башлик.
Отже, підприємець може взяти в оренду вільні угіддя за спрощеною процедурою. Це актуально, коли власні поля заміновані або аграрій з інших причин не може їх використовувати. У такому випадку вартість оренди не може перевищувати 8 % нормативної грошової оцінки (НГО). Її визначатимуть від середньої НГО ріллі по області. Сформувати таку ділянку можна без присвоєння кадастрового номера.
Фахівець додав, що наразі викликом залишаються експортні можливості України, бо 90 % експорту йшло через порти Одеси та Миколаєва. Сьогодні їх блокують, тому товар прямує залізницею.
«Якщо в лютому залізничними шляхами експортували 150 тис. тонн, то в березні це було 300 тис. У потенціалі ця цифра може збільшитися до 1,5 млн тонн на місяць. Міністерство аграрної політики та продовольства робить все, щоб це здійснилося», – сказав Денис Башлик.
А заступник міністра агрополітики повідомив, що наразі налагоджується переорієнтація експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою сусідніх країн – Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі. «Ми робимо максимум, щоб і надалі постачати продукцію через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду і які критично їх потребують», – зазначив Тарас Висоцький.
Щоб підтримати сільгоспвиробників, крім операційних рішень, Мінагрополітики та Кабмін запровадили програми пільгового кредитування. Так, держава компенсує відсоткову ставку за кредитами на суму до 60 млн грн. Сьогодні така фінансова підтримка вкрай потрібна.
За словами Дениса Шмигаля, на 13 квітня аграріям надали пільгове фінансування на 3,5 млрд грн для успішного проведення посівної.
А щоб якомога більше сільгоспвиробників скористалися такою допомогою, уряд розширив коло осіб, які можуть розраховувати на підтримку держави. Тепер пільгові кредити доступні для аграріїв, що працюють як фізичні та юридичні особи. Головна умова – бути резидентом України та не мати серед засновників громадян країн-агресорок.
Банки теж пішли назустріч аграріям. Зокрема, Ощадбанк зменшив пакет документів для отримання позики. Гроші фермер може отримати вже за три дні. А для позик до 5 млн грн застава не потрібна. Детальніше про це читайте у статті.
Держава знає про проблеми сільгоспвиробників із пальним, тому Мінагрополітики спільно з Укрзалізницею допомагають аграріям із логістикою добрив та дизпалива. Щоб скористатися такою можливістю, треба звернутися за номером +38 093 756 24 21.
Крім того, на час воєнного стану скасували додаткові процедури із сертифікації насіння, дозволили експлуатувати сільгоспмашини без їхньої реєстрації. І взагалі максимально спростили реєстрацію сільгосптехніки.
Корисні посилання
Повідомити про актуальні потреби землероби можуть через платформу https://agrostatus.org. Її запустило Мінагрополітики.
Також працює онлайн-платформа для поліпшення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.
Спільними зусиллями аграріям та державі вдасться втримати другий фронт. Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький запевнив, що з погляду продовольчої безпеки Україна може бути спокійною. Останніми десятиліттями на експорт ішло 70 % продукції, 30 % – залишалося для потреб країни. Тож навіть зі зменшенням посівних площ усього буде вдосталь.
P.S. Станом на 21 квітня, за повідомленням Тараса Висоцького, вже засіяно 20 % запланованих площ, це 2,5 млн га. Частину полів, зокрема Сумщини, Чернігівщини, Харківщини та Київщини, ще треба розмінувати. Та навіть у зазначених регіонах очікується виконання 60–70 % плану щодо весняно-польових робіт.
Міністерство також рекомендувало аграріям збільшити площі продовольчих культур – гречки, проса. «Наразі побудовано ефективний діалог, – каже про роботу із землеробами заступник міністра, – сподіваємось, що так буде й надалі».
АТ "Ощадбанк"