Для більшості українських дизайнерів, які вже встигли завоювати прихильність вітчизняної аудиторії, вихід на закордонний ринок – необхідний етап розвитку бренда. В індустрії розуміють, що тепер, коли про країну багато говорять через політичні події, саме час знайомити іноземців з українським продуктом.
Враховуючи креативність вітчизняних дизайнерів, високу якість продукту та потужний культурний бекграунд, можна сподіватися, що незабаром українські бренди будуть широко представлені на світовому ринку моди.
Анжела Ангел (Владимирова), експертка з розвитку брендів, екс-ректорка KievFashionInstitute та засновниця освітньої платформи «Изнанка моды», багато років допомагає українським дизайнерам виходити до іноземного споживача. Вона вважає, що для освоєння нових просторів молоді дизайнери повинні мати чіткий алгоритм дій та усвідомлювати, що на них чекає по той бік кордону.
Інструкція для виїзду за кордон
По-перше, потрібно розуміти ситуацію на світовому ринку моди та обирати найперспективніші варіанти для виходу на ринок, насамперед звернути увагу на Азію та Близький Схід (важливо врахувати, що там майже немає зимового сезону), а також на Америку та Австралію. На європейський ринок, особливо на Велику Британію, спрямувати свої зусилля можуть виробники мас-маркету, хоча в цьому сегменті конкуренція дуже висока.
Основні складники успішного fashion-бренда– якісний продукт, унікальний дизайн, віжуал, а також глибоке розуміння дизайнером трендів через призму власного бачення. Важливо мати чітке уявлення про цільову аудиторію бренда, його споживчу та цінову нішу. Виробник має формувати ціни, враховуючи прийнятих на ринку коефіцієнти націнки та інтереси майбутніх торгових партнерів. Оскільки модна індустрія передбачає емоційне залучення клієнта, виробник має пам’ятати про місію і ціль бренда: який меседж він несе споживачам і в чому його цінність. Це дозволить правильно диференціювати ринок та просувати продукт.
Анжела Ангел рекомендує дизайнерам починати з дистрибуції – продаватися у закордонних мультибрендових магазинах, поступово підвищуючи закупівельні квоти. Зазвичай проходить років десять, перш ніж вдається відкрити власний монобрендовий бутик. Одночасно із фізичним виходом на ринок варто розвивати присутність бренда в онлайні. Інтернет-магазин – один із найефективніших каналів просування. Експертка радить скористатися спеціалізованими майданчиками, де представлені різні бренди, наприклад, fashion-платформа Wolf& Badger.
Не зайвим буде звернутися до консультанта, який допоможе вибудувати правильний мерчандайзинг з урахуванням особливостей ринку та обрати правильні канали просування і продажів.
Щодо виробництва, важко знайти країну, де співвідношення ціни та якості було би кращим, ніж в Україні. Технічна база та фахівці дозволяють вітчизняним дизайнерам виробляти продукт удома, а потім експортувати його.
Гострі кути
Дві основні проблеми, що постають перед українськими дизайнерами, які хочуть освоювати закордонні ринки, – це гроші та сировина. Зазвичай, баєри придивляються до нових дизайнерів, стежать за їхнім розвитком протягом декількох сезонів, майже нічого не купують. А клієнти співпрацюють із новачками без передоплати. Коли є велике замовлення і немає грошей – налагодити виробництво проблематично. Тоді необхідно шукати додаткові джерела фінансування або брати кредит.
Друга велика проблема – сировина. Нечасто вдається одразу знайти «свого» постачальника. Пошуки та налагодження співпраці потребують часу. Головне, що треба знати дизайнерам-початківцям – сировини має вистачити на заплановану кількість замовлень, тому потрібно знайти надійного постачальника, який зможе гарантувати необхідний обсяг сировини.
Експертка радить звернути увагу на паризьку щорічну виставку текстилю та аксесуарів PremiereVision, яка задає тренди на весь рік, та на українського постачальника «Текстиль-Контакт». До того ж молодим дизайнерам варто змінювати сировину – додавати принти, вишивку, лазерні та ремісницькі техніки декору тканин, тобто робити свій дизайн унікальним.
Анжела Ангел, як трендхантер індустрії моди, вважає, що український тренд нині на часі, і молоді дизайнери мають ловити цю хвилю. Але слід враховувати, що деякі речі вже втратили актуальність. Наприклад, повсюдне копіювання народного костюма – цим грішать багато дизайнерів у пошуках національних витоків моди. Якщо відійти від стереотипів, зосередившись на власному баченні та технічній реалізації, то закордонні ринки можуть стати ідеальним простором для українських брендів.
АТ "Ощадбанк"