Сьогодні бізнес прагне не тільки отримувати прибутки, а й бути соціально відповідальним і приносити користь суспільству. Цю можливість дає імпакт-фінансування. Хто може бути таким інвестором? Як впливати на розвиток свого міста чи села, не маючи підприємницького досвіду? Та як змінилися реалії з початком війни? Детальніше – в статті.
Світовий досвід
Останнім десятиліттям світові бізнесові тенденції значно змінилися. Споживачі тепер віддають першість не лише задоволенню власних потреб. Паралельно, а інколи навіть більше – потреб суспільства.
Тож на перший план у споживчому виборі виходять соціально відповідальні компанії. Крім основної діяльності, вони позитивно впливають на суспільство: впроваджують різні соціальні проєкти, створюють зони відпочинку, розвивають мале й середнє підприємництво тощо. Таке явище називають імпакт-інвестуванням.
Отже, імпакт-інвестиції – це вкладення в компанії, організації, фонди, проєкти заради впливу на певні соціальні чи екологічні явища, покращення соціальної інфраструктури та суспільного побуту, а також отримання прибутку від такої діяльності.
Так, у США великі інвестори й компанії передусім шукають потенційні об'єкти для імпакт-інвестування. Наприклад, перспективні сфери господарювання, сільське господарство, стартапи.
Принципові умови:
◉ це має бути вже готовий продукт / підприємство / ініціатива з подальшим впливом на розвиток соціальної сфери або довкілля;
◉ MVP – стартовий продукт із мінімальним функціоналом, але зі значними перспективами.
Ось в таку справу вливаються кошти, розвивається інфраструктура з кінцевою метою отримання прибутку.
Найчастіше за кордоном імпакт-інвестиції роблять у такі галузі:
◉ енергетику;
◉ охорону здоров'я;
◉ житло;
◉ фінансову допомогу для бідних;
◉ сільське господарство.
Часто такі програми працюють на державному рівні або співпрацюють із держсектором.
У США ще 10 років тому Фонд Рокфеллера передбачив амбітне зростання імпакт-інвестицій на понад 400 млрд доларів, та у 2020-му ця цифра перевалила за 715 млрд!
Приклади світових імпакт-інвестицій:
◉ фонд інвестує в компанію, що фінансує розвиток фермерства в країнах, які розвиваються;
◉ підтримання ініціатив чистого довкілля;
◉ фонд, що опікується біженцями.
Національні особливості
Імпакт-інвестиції для українського ринку – явище досить нове. Поки в наших умовах вони сприймаються трохи інакше й мають національні риси:
◉ інвесторами найчастіше стають звичайні громадяни, а також представники малого й середнього бізнесу;
◉ інвестиції залучають тільки під суспільно та соціально значущі проєкти;
◉ про всі дії обов'язково звітують перед громадами міст і сіл, де відбувається реконструкція, будівництво, озеленення та інші корисні речі, на які йдуть інвестиції.
Отже, в Україні:
◉ імпакт-інвестиції – це невеликі внески пересічних громадян;
◉ найпопулярніша сфера збору коштів:
☉ до війни – міський простір: створення й реконструкція зон відпочинку, скверів, парків тощо;
☉ на час війни – військові потреби, та це переважно благодійний сектор;
◉ постійна співпраця імпакт-інвесторів із владою міст та громадами для звітування й отримання зворотного зв'язку;
◉ багато українських імпакт-інвесторів об'єднуються у спільні проєкти;
◉ фінансова складова в Україні, як порівняти зі світовими інвестиціями, досить мала;
◉ найчастіше інвестори не створюють щось з нуля, а вкладають у реструктуризацію чи реконструкцію об'єкта;
◉ проєкти найпопулярніші у великих містах чи столиці.
Як стати інвестором
Кожна людина може стати імпакт-інвестором і мати на меті не тільки отримання прибутку, а й поліпшення доброустрою свого району, міста, села, створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури, малого чи середнього підприємництва тощо.
Наразі в «Дії» ви можете вибрати один або кілька проєктів імпакт-інвестування, які там представлені. Зокрема, розвиток мережі жіночих СТО, реконструкцію старого заводу під креативний маркетплейс або ж розвиток чистої енергетики у своїй області. А можна зареєструватися на сайті як підприємець і запропонувати власний проєкт на збір коштів. Детальна інформація й умови тут.
У чому ж зиск?
Окрім внеску в соціальні активності й суспільну користь, інвестори можуть отримувати дивіденди. Відсоток залежить від того, на якому етапі вкладені кошти. Отже, хто раніше це зробив, той має більший відсоток, хто пізніше – менший.
До того ж інвестори автоматично стають співвласниками проєктів. Але водночас несуть усі ризики справи на рівні з власниками.
Реальний досвід
Одним з успішних прикладів є івано-франківський досвід соціального підприємця й співзасновника платформи «Тепле місто» Юрія Филюка. В рідному місті разом з компаньйонами він опікується соціальними проєктами вже багато років. Першою вдалою інвестиційною концепцією був громадський простір Urban Space 100.
«Ми дуже хотіли розвивати суспільство, в якому живемо, тож однією з головних ідей стало створення громадського ресторану. Але потім ми натрапили на завод «Промприлад» майже в центрі міста, що не працював. І зрозуміли: він потребує переосмислення, якоїсь нової форми розвитку. За 3 роки розробили бізнес-модель, залучили партнерів і понад 300 інвесторів. Мінімальний внесок зробили 1 000 доларів, хто хотів, міг вкласти й більше. Сьогодні це вже не старий завод, а реконструйовані площі з різною інфраструктурою. Тут є офіси, креативні локації, місця відпочинку. І все це зроблено в симбіозі суспільства й влади», – ділиться підприємець.
Заслуговує уваги й проєкт «Сімейні молочні ферми» – розвиток господарств по країні. Якщо спочатку внески від охочих були по 200 доларів, то наразі – понад 1 000. Мережа ферм до війни розвивалася шаленими темпами, підтримуючи сільське господарство на рівні всієї економіки.
Війна внесла корективи у плани українських підприємців. Проте люди намагаються не закривати ініціативи навіть у найважчі часи й допомагати країні чим можуть.
АТ "Ощадбанк"