Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Імпакт-інвестиції: як спільними зусиллями побудувати квітучу економіку

Олена Залєвська

Сьогодні бізнес прагне не тільки отримувати прибутки, а й бути соціально відповідальним і приносити користь суспільству. Цю можливість дає імпакт-фінансування. Хто може бути таким інвестором? Як впливати на розвиток свого міста чи села, не маючи підприємницького досвіду? Та як змінилися реалії з початком війни? Детальніше – в статті.

Світовий досвід

Останнім десятиліттям світові бізнесові тенденції значно змінилися. Споживачі тепер віддають першість не лише задоволенню власних потреб. Паралельно, а інколи навіть більше – потреб суспільства. 

Тож на перший план у споживчому виборі виходять соціально відповідальні компанії. Крім основної діяльності, вони позитивно впливають на суспільство: впроваджують різні соціальні проєкти, створюють зони відпочинку, розвивають мале й середнє підприємництво тощо. Таке явище називають імпакт-інвестуванням.

Отже, імпакт-інвестиції – це вкладення в компанії, організації, фонди, проєкти заради впливу на певні соціальні чи екологічні явища, покращення соціальної інфраструктури та суспільного побуту, а також отримання прибутку від такої діяльності. 

Так, у США великі інвестори й компанії передусім шукають потенційні об'єкти для імпакт-інвестування. Наприклад, перспективні сфери господарювання, сільське господарство, стартапи. 

Принципові умови:

◉ це має бути вже готовий продукт / підприємство / ініціатива з подальшим впливом на розвиток соціальної сфери або довкілля; 

◉ MVP – стартовий продукт із мінімальним функціоналом, але зі значними перспективами. 

Ось в таку справу вливаються кошти, розвивається інфраструктура з кінцевою метою отримання прибутку. 

Найчастіше за кордоном імпакт-інвестиції роблять у такі галузі:

◉ енергетику;

◉ охорону здоров'я;

◉ житло;

◉ фінансову допомогу для бідних;

◉ сільське господарство. 

Часто такі програми працюють на державному рівні або співпрацюють із держсектором. 

У США ще 10 років тому Фонд Рокфеллера передбачив амбітне зростання імпакт-інвестицій на понад 400 млрд доларів, та у 2020-му ця цифра перевалила за 715 млрд!

Приклади світових імпакт-інвестицій: 

◉ фонд інвестує в компанію, що фінансує розвиток фермерства в країнах, які розвиваються;

◉ підтримання ініціатив чистого довкілля;

◉ фонд, що опікується біженцями. 

Національні особливості

Імпакт-інвестиції для українського ринку – явище досить нове. Поки в наших умовах вони сприймаються трохи інакше й мають національні риси:

◉ інвесторами найчастіше стають звичайні громадяни, а також представники малого й середнього бізнесу;

◉ інвестиції залучають тільки під суспільно та соціально значущі проєкти;

◉ про всі дії обов'язково звітують перед громадами міст і сіл, де відбувається реконструкція, будівництво, озеленення та інші корисні речі, на які йдуть інвестиції. 

Отже, в Україні:

◉ імпакт-інвестиції – це невеликі внески пересічних громадян;

◉ найпопулярніша сфера збору коштів:

☉ до війни – міський простір: створення й реконструкція зон відпочинку, скверів, парків тощо;

☉ на час війни – військові потреби, та це переважно благодійний сектор;

◉ постійна співпраця імпакт-інвесторів із владою міст та громадами для звітування й отримання зворотного зв'язку; 

◉ багато українських імпакт-інвесторів об'єднуються у спільні проєкти;

◉ фінансова складова в Україні, як порівняти зі світовими інвестиціями, досить мала;

◉ найчастіше інвестори не створюють щось з нуля, а вкладають у реструктуризацію чи реконструкцію об'єкта;

◉ проєкти найпопулярніші у великих містах чи столиці. 

Як стати інвестором

Кожна людина може стати імпакт-інвестором і мати на меті не тільки отримання прибутку, а й поліпшення доброустрою свого району, міста, села, створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури, малого чи середнього підприємництва тощо. 

Наразі в «Дії» ви можете вибрати один або кілька проєктів імпакт-інвестування, які там представлені. Зокрема, розвиток мережі жіночих СТО, реконструкцію старого заводу під креативний маркетплейс або ж розвиток чистої енергетики у своїй області. А можна зареєструватися на сайті як підприємець і запропонувати власний проєкт на збір коштів. Детальна інформація й умови тут

У чому ж зиск?

Окрім внеску в соціальні активності й суспільну користь, інвестори можуть отримувати дивіденди. Відсоток залежить від того, на якому етапі вкладені кошти. Отже, хто раніше це зробив, той має більший відсоток, хто пізніше – менший. 

До того ж інвестори автоматично стають співвласниками проєктів. Але водночас несуть усі ризики справи на рівні з власниками.

Реальний досвід

Одним з успішних прикладів є івано-франківський досвід соціального підприємця й співзасновника платформи «Тепле місто» Юрія Филюка. В рідному місті разом з компаньйонами він опікується соціальними проєктами вже багато років. Першою вдалою інвестиційною концепцією був громадський простір Urban Space 100.

«Ми дуже хотіли розвивати суспільство, в якому живемо, тож однією з головних ідей стало створення громадського ресторану. Але потім ми натрапили на завод «Промприлад» майже в центрі міста, що не працював. І зрозуміли: він потребує переосмислення, якоїсь нової форми розвитку. За 3 роки розробили бізнес-модель, залучили партнерів і понад 300 інвесторів. Мінімальний внесок зробили 1 000 доларів, хто хотів, міг вкласти й більше. Сьогодні це вже не старий завод, а реконструйовані площі з різною інфраструктурою. Тут є офіси, креативні локації, місця відпочинку. І все це зроблено в симбіозі суспільства й влади», – ділиться підприємець. 

Заслуговує уваги й проєкт «Сімейні молочні ферми» – розвиток господарств по країні. Якщо спочатку внески від охочих були по 200 доларів, то наразі – понад 1 000. Мережа ферм до війни розвивалася шаленими темпами, підтримуючи сільське господарство на рівні всієї економіки. 

Війна внесла корективи у плани українських підприємців. Проте люди намагаються не закривати ініціативи навіть у найважчі часи й допомагати країні чим можуть. 

АТ "Ощадбанк"