Партнерство у бізнесі – чудовий спосіб стимулювати розвиток бізнесу, підвищити його прибутки та стабільність. Проте воно може обернутися розчаруванням, емоційним спустошенням та фінансовими втратами, а інколи і втратою бізнесу. Як налагоджувати відносини з партнерами, щоб вони давали користь і задоволення учасникам бізнесу?
Хто такий партнер і хто ним не є
Здавалося б, усе просто: партнер – це людина, з якою ви об’єднуєтеся, щоб вкладати кошти та сили у спільну справу заради її розвитку та отримання прибутків. На старті бізнесу партнерами бувають друзі, родичі, високопрофесійні фахівці, тобто люди, які вам за певними критеріями подобаються і на яких ви хочете покластися.
У таких випадках умови партнерства навіть не обговорюють, адже ви – свої люди і начебто добре розумієтеся. Але бізнес – це не спільний відпочинок, де поведінку та ролі необов’язково регламентувати. Це система і, щоб вона ефективно працювала і розвивалася, кожен учасник має чітко уявляти свої функції та місце в цій системі, обов’язки та права, які вимоги висувають до нього та які може пред’являти він.
Проте буває так, що ролі розподілені, партнер виконав те, що від нього очікували (фінансово або технологічно підтримав бізнес-ідею), а далі пасивно чекає на дивіденди. Або він чудовий професіонал, і його не цікавить управлінська функція. Тому цю роль цілком виконуєте ви, вкладаючи набагато більше часу та зусиль, ніж ваші партнери. Зазвичай у цьому випадку ви відчуваєте, що ваші інтереси ущемляють. І це дійсно так, адже таке партнерство неефективне.
Важлива роль бізнес-партнера – це ефективний власник, здатний відповідати не лише за себе, а й за працівників, ухвалювати рішення та долучатися до управління й розвитку бізнесу. Ефективність означає збільшення доходів від бізнесу для всіх партнерів. Якщо це не так, економічного сенсу в участі співвласника немає.
Чи потрібен вам партнер?
Якщо ви можете самі започаткувати бізнес, керувати і володіти ним, то можна обійтися без партнерів. Адже партнерство має недоліки: зменшення вашої частки прибутку; необхідність погодження рішень із партнером; можливість функціонального підпорядкування іншому власнику; спільна відповідальність за наслідки неправильних рішень партнера тощо.
Якщо ж вам бракує коштів, професійного досвіду або досвіду підприємницької діяльності, партнерство може бути єдиним шансом для створення бізнесу. Проте це не паліатив і не вимушений захід: якщо партнерські стосунки побудувати грамотно, вони можуть бути корисними навіть для тих власників, які твердо тримаються на ногах.
Партнер – це член вашої команди номер один: він бере на себе частину обов’язків і відповідальності, зважаючи на свої сильні якості. За такої умови бізнес може бути гнучкішим і стабільнішим, швидше використовувати нові можливості та дати кращі результати, ніж коли кожен працював би сам.
Партнер може допомогти вам у складних ситуаціях; надати обладнання, продукти, знання, які стануть конкурентною перевагою компанії; фінансово підтримати бізнес; сприяти його просуванню.
Спільна творчість і захопленість справою з партнером-однодумцем може стати для вас джерелом натхнення та вашої впевненості у досягненні поставлених цілей.
Який партнер вам потрібен
Якщо для бізнесу не вистачає матеріальних ресурсів, партнер може виконувати роль інвестора. Якщо вам бракує знань та досвіду у певній галузі, він може бути фахівцем. Якщо у вас немає підприємницького досвіду, то це має бути власник та керівник. Партнери можуть доповнювати один одного і з погляду особистих здібностей та компетенцій: хтось досвідчений адміністратор, а хтось – ефективний стратег. Один може відповідати за маркетинг, інший – за бізнес-процеси.
Проте ким би не був партнер, він має бажати бути власником, який ухвалює рішення щодо бізнесу та розвиває його.
Про що домовлятися
Перш ніж прописувати цілі бізнесу, партнери мають усвідомити свої особисті цілі, на підставі яких будуватиметься стратегія розвитку бізнесу. Що це за цілі? Забезпечити комфортний рівень життя собі та своїй сім’ї? Дати достойну освіту дітям?
Також варто прояснити, чому ці цілі мають вирішуватися саме через бізнес, адже, можливо, є інші шляхи. Важливо також з’ясувати, чи хочуть партнери розвиватися саме як власники бізнесу; які їхні сильні та слабкі якості; які цінності будуть основою системи управління тощо.
Відповіді на ці запитання – основа для формування цілей у бізнесі. Далі обов’язково треба укласти угоду, в якій чітко прописати: наміри та цілі ведення бізнесу; юридичний статус компанії; принципи розподілу часток між власниками; відповідальність у межах часток за прибутки та за збитки; вид капіталу; політику щодо розподілу прибутку та у випадку незапланованих збитків; допустимі та недопустимі ризики; функціональні обов’язки партнерів та їхню зарплату; механізм ухвалення рішень; механізм зміни умов угоди; механізм входження у бізнес та виходу з нього; участь власника в інших бізнесах тощо.
Деякі фінансові правила
Володіти бізнесом і працювати у бізнесі – два різних види діяльності, які мають оплачуватися окремо. За частку в бізнесі виплачуються дивіденди. Загальна сума дивідендів ділиться між співзасновниками, зважаючи на розмір їхніх часток. За роботу у бізнесі виплачується зарплата та інші заохочення.
Фінанси бізнесу мають бути прозорі для всіх партнерів, незалежно від їхньої частки. Адже суперечки з приводу грошей дуже руйнівні. Вони можуть виникати як з причини фінансових втрат, так і тоді, коли бізнес стає прибутковим і починається розподіл доходів. Вихід із цієї ситуації – розподіл ролей: якщо один із власників генеральний директор, то інший має бути фінансовим директором, який вестиме прозорий фінансовий облік і регулярно звітуватиме з фінансових питань перед партнерами.
Бажаємо вам надійних партнерів, впевненості та наснаги у спільній справі!
АТ "Ощадбанк"