Попри початок сезону відпусток, червень був багатим на новини, важливі для малого й середнього бізнесу.
Цього місяця Кабмін послабив карантинні обмеження для ресторанів й організаторів масових заходів. Однак послуги з просування у пошуковиках і соцмережах можуть подорожчати через запровадження 20 %-го податку на послуги міжнародних IT-компаній.
1. Штраф за безкоштовні пластикові пакети.
Президент В. Зеленський підписав закон про обмеження обігу пластикових пакетів. Він почне діяти за пів року з дня набуття чинності.
Із січня 2022-го заклади роздрібної торгівлі й громадського харчування не матимуть права видавати покупцям пластикові пакети безплатно. Їх продаватимуть лише за гроші. Важливо, що роздрібні ціни на них не повинні бути нижчими за мінімальні, які встановлює Кабмін.
Біорозкладних пакетів заборона не стосується. Проте вони мають маркуватися, за порушення цих вимог встановлені штрафи.
2. Рада проголосувала за податок на Google.
Верховна Рада все ж ухвалила закон про сплату ПДВ міжнародними інтернет-компаніями, що надають в Україні електронні послуги, але не мають тут власного представництва.
Підписаний президентом закон поширюється на послуги популярних сервісів, як-от Facebook, TikTok, YouTube, Google, Apple, Microsoft й інших IT-гігантів. За послуги, надані українським клієнтам, вони платитимуть у нас 20 % ПДВ, до того ж у валюті.
Це не стосуватиметься компаній, що надають послуги з оренди автомобілів, дистанційного навчання, доступу до інтернету, доставлення їжі чи консультації електронною поштою.
Зареєструватися платниками ПДВ компанії зможуть за спрощеним режимом: в електронній формі та англійською мовою.
На думку експертів, такий податок може спричинити подорожчання вартості послуг із SEO-просування та реклами в соцмережах. Проте ініціатори закону переконані, що цього не станеться, а оподаткування зазначених сервісів ПДВ є поширеною світовою практикою.
Водночас закон скасував необхідність для українських компаній платити ПДВ у разі замовлення за кордоном послуг із виробництва й розповсюдження реклами.
3. Послаблені карантинні обмеження у «зеленій» зоні.
Уряд послабив умови входження регіону до «зеленої» зони рівня епідемічної небезпеки, зокрема зняті деякі обмеження щодо роботи закладів харчування. Відтепер ресторани зможуть працювати й уночі.
Кабмін дозволив і масові заходи, але за умови, що в учасників будуть негативні результати тесту на COVID-19, зроблені не пізніше ніж за останні 3 дні до дати івенту, або документ про повний курс вакцинації.
4. Укрзалізниця здаватиме в оренду вокзальні площі.
Національний перевізник оголосив про передання в довгострокову оренду торговельних площ залізничних вокзалів. Протягом літа УЗ планує віддати орендарям 41,5 тис. м2 на 24 вокзалах. Торги проводитимуться через платформу ProZorro.
Завдяки довгостроковій оренді планується заробити лише за перший місяць 8,4 млн грн, а за рік УЗ хоче отримати понад 100 млн грн.
За даними компанії, більшість вокзальних приміщень роками не давали зиску, а максимальний обсяг орендних площ зараз становить тільки 9,5 тис. м2. У перспективі УЗ планує підготувати до передання в концесію 11 вокзалів.
5. Медики почали виписувати електронні лікарняні.
Мінцифри разом із МОЗ й іншими відомствами запустила в дію електронні лікарняні, повідомляє Мінохоронздоров’я.
З червня по серпень діятиме перехідна модель документів, але вже з осені всі медзаклади мають формувати документи лише в електронному вигляді.
Щоб отримати е-лікарняний, хворий повинен прийти на огляд до лікаря, а той – створити електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у спеціальному реєстрі, про що пацієнт отримає повідомлення на е-mail чи телефон.
Лікарняний одразу надходить до реєстру Пенсійного фонду, де формується електронний листок непрацездатності, за яким пацієнту сплачуються лікарняні. Про це він також отримує повідомлення на телефон.
6. Трудові книжки почали вести в електронній формі.
Цього місяця запрацювали не тільки електронні лікарняні, а й трудові книжки. У червні набув чинності відповідний закон. Він дозволяє роботодавцям не вести трудову звітність у паперовому вигляді. Протягом перехідного періоду, що триватиме 5 років, можна використовувати як паперову, так й електронну форму. За цей час Пенсійний фонд повинен внести до Держстраху відомості з усіх паперових трудових книжок. Тож він має відсканувати або оцифрувати копії усіх паперових трудових книжок з обов’язковим накладенням електронного підпису в дані електронних трудових книжок.
АТ "Ощадбанк"