Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Агросектор: як невеликі підприємства виживають під час війни

Наталія Найдюк

Дрібні агровиробники – основа продовольчої безпеки держави. Та через війну вони мають виконувати свою роботу в кризових умовах. Пальне подорожчало в кілька разів, а навесні його взагалі було складно придбати. До того ж зросли ціни на добрива, засоби захисту рослин, насіння, корми, водночас обігових коштів підприємцям не вистачало. Але попри всі складнощі, фермери міцно тримають продовольчий фронт і вже розпочали сіяти озимину.

Сьогодні своїм досвідом виживання поділилися керівник агропідприємства Геннадій Кодульонок та власник молочного господарства «Весела ферма» Микола Сосновський. А ми дамо інформацію, де малому агропідприємству взяти гроші на відновлення. 

Геннадій Кодульонок працював на торішніх запасах

Геннадій займається рослинництвом 15 років. Обробляє 120 га землі на Миколаївщині. 70 % площі засіває соняшником, 30 % – озиминою. Зерно продає в Україні.

Звичний алгоритм роботи аграрія: 

  • збирав урожай і віддавав його на зберігання до елеватора;
  • там зерно могло безплатно лежати до 1 червня;
  • до того часу в будь-який момент підприємець міг продати його власникам елеватора за ринковою ціною. А вона постійно змінювалася, піку зазвичай досягала у січні-лютому.

Продати врожай 2021 року Геннадій вирішив 20 лютого 2022-го – підписав документи й чекав оплати (власник елеватора мав сплатити рахунок упродовж 10 днів). Але 24 лютого почалася широкомасштабна війна, настали форс-мажорні обставини, тому грошей аграрій не отримав ані в лютому, ані навесні.

«Я мав продати соняшник по 17 тис. грн за тонну, але зміг реалізувати його лише в червні, і більше ніж 11 тис. грн ніхто не давав. А на той час уже все суттєво подорожчало», – згадує власник агропідприємства.

На щастя, поля, які обробляє пан Кодульонок, не бачили бойових дій та окупації. Вся техніка збереглася, тому прямих збитків від війни компанія не мала.
Допомогли накопичені торішні запаси. Коли обробляли озимину, фермер заправляв пальне, придбане у 2021 році. Так само мав проплачені засоби захисту рослин і насіння. Через те що частина елеваторів, де зберігався насіннєвий матеріал, була зруйнована, сіяти довелося інші гібридні сорти соняшнику. Але загалом це не завдало збитків.

«Завдяки запасам війна не так сильно вдарила по нас. Це я говорю про 2022 рік. Що далі буде, невідомо», – розмірковує аграрій. 

Підприємство вже зібрало зернові й зберігатиме їх на власному складі. Зараз починає збір соняшника. 

Геннадій зауважує, що зараз ціни низькі, тому треба трохи притримати зерно, щоб продати врожай вигідніше. Коли косили ячмінь, тонна збіжжя коштувала лише 1,5 тис. грн, зараз – 4 тис. 

«Я вважаю, кожен має робити свою справу. Ми – сіяти, обробляти, збирати врожай. Дотримувати усі процеси, щоб він був гарним. А там що буде, те й буде. Ця війна показала: все може змінитися будь-якої миті, але свою справу робити потрібно», – резюмує Геннадій Кодульонок.

Микола Сосновський збільшив поголів’я корів

Микола Сосновський має власне господарство «Весела ферма» в селі Овадне на Волині. Фермерством займається із 2020 року. Тоді підприємець узяв участь у проєкті «Сімейні молочні ферми», за яким отримав обладнання та кредит на купівлю худоби й будівництво корівника. До повномасштабного вторгнення утримував 15 корів. 

«Я вірив, що війна буде: розвідка ж постійно попереджала, західні політики про це відкрито говорили. Але жодним чином не готувався до вторгнення. Ну як тут підготуєшся? Ніколи не знаєш, де розгорнеться інший фронт», – каже пан Сосновський.

24 лютого чоловік був зайнятий справами оборони: разом з односельцями споруджував блокпости, впорядковував бомбосховище. Паніка серед людей тривала 4–5 днів, потім усі звикли до нового життя й підлаштували буденні справи під кризові умови. 

У травні, коли багато підприємців скорочували бізнес, Микола зробив навпаки – придбав ще 12 корів. Крім того, почав опоряджувати землю. Він мав занедбану ділянку під пасовище, яка потребувала розчищення, а потім рекультивації. Плюс фермер добудував каркасний корівник, аби всім тваринам вистачало місця. У таких клопотах минуло літо. 

Ферма дає 470–500 л молока на день, пан Сосновський здає його по 8 грн за літр.

Зараз тваринництво допомагає аграріям втриматися на плаву. Поки вони очікують гарних цін на зернові, бізнес годують свинарство та надої корів. 

«Треба перетерпіти всі складнощі й не припиняти розвиватися. Рано чи пізно війна скінчиться й життя налагодиться. Але працювати й розвивати власну справу слід вже зараз, не треба чекати», – вважає фермер.

Гроші малим аграріям: ініціатива Державного аграрного реєстру 

У вересні розпочалося приймання заявок у межах нової програми допомоги малим агровиробникам. Загальний бюджет становить понад 1,5 млрд грн. 

Це безповоротна допомога аграріям від Європейського Союзу. Її можуть отримати:

  • підприємці, які обробляють від 1 до 120 га землі, – по 3 100 грн на гектар (але не більше ніж 372 тис. грн);
  • фермери, які утримують від 3 до 100 корів, – 5 300 грн на кожну тварину (але не більше ніж 530 тис. грн).

Подати заявку можна лише онлайн через Державний аграрний реєстр до 15 листопада 2022 року. Допомога розрахована на юридичних, фізичних осіб та ФОПів.

«Малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу, щоб вже цієї осені розпочати посівну, купити корми, відремонтувати техніку тощо. Зі свого боку Мінагрополітики створило всі умови для швидкої та безпечної виплати цієї допомоги. Процес ухвалення рішень є простим і прозорим», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Раніше уряд ініціював гранти за програмою «єРобота». Отримати консультацію щодо них можна за посиланням.

АТ "Ощадбанк"