Чому українські банки стабільні навіть під час війни
ЗМІ про нас
Довіра і співпраця з регулятором. На чому тримається банківська система зараз в Україні?
Читав колись інформацію про те, як один із австрійських банків працював під час другої світової війни. На мій подив, протягом усього воєнного періоду банк не відчиняв свої двері лише тиждень — у той момент, коли Австрію звільнили від фашистів. Мені це видалося дивним. Адже для мене тодішнього терміни «війна» та «банки, які люблять тишу» були речами незіставними.
А от нині я добре розумію, що насправді банківська система має працювати і під час війни. Є реальний військовий фронт, а є фронт фінансовий, який теж має своє значення для майбутньої перемоги. Головна місія банківської системи — не допускати перебоїв у банківському обслуговуванні громадян та компаній. І це українським банкам наразі добре вдається. Там, де не точаться бойові дії і немає загарбників, працюють відділення, поповнюються банкомати, відбувається інкасація. Без проблем проходять карткові перекази, оплати картками у торговельно-сервісній мережі, функціонують мобільні додатки банків. Це важливо, адже працюючі банки — це момент «нормальності» в тому військовому «ненормальному», яке оточує нас зараз з усіх боків. Це суттєва підтримка економічного життя та забезпечення спокою громадян за свої фінанси.
Нещодавно розмовляв з американським журналістом, його цікавило те, за рахунок чого банкам вдається зберігати довіру клієнтів у цей складний час. Моя відповідь була простою — безперервна робота банківської системи і є кращим «заспокійливим» для українців, що дозволяє зберігати віру в банківський сектор. Тобто тим фактом, що банки працюють, вони й забезпечують впевненість клієнтів у своїй стабільності.
Цікаво, що це працює і у зворотному напрямку — довіра українців до банківського сектора дозволяє банкам стабільно функціонувати. За місяць активного вторгнення агресора в Україну клієнти Ощадбанку — фізичні особи збільшили залишки на рахунках на 8,6 млрд грн. Немає проблем із ліквідністю — це дає нам можливість вчасно виконувати всі зобов’язання. Можна говорити, що довіра громадян дозволяє банкам працювати у воєнний час, і ця робота посилює довіру тих самих громадян. Виходить справжнє «рятівне коло» обопільної довіри, яке тримає українські банки на плаву.
Інколи для збереження безперебійності надання банківських послуг співробітникам банківського сектору доводиться діяти на межі героїзму. Ось кілька замальовок із життя підрозділів банку в «гарячих точках».
Робота відділень підтримується доти, доки є можливість обслуговувати людей без загрози життю клієнтів та персоналу. На першому етапі навіть захоплення населених пунктів не заважає колегам продовжувати банківське обслуговування. Надання послуг припиняється лише тоді, коли на порозі відділень з’являються озброєні вороги.
Найбільша проблема у «гарячих точках» у сфері банківського обслуговування — нестача готівки. Через це відділення банку не можуть здійснити соціальні виплати, яких потребують громадяни. Єдине джерело готівки у проблемних регіонах — це інкасація клієнтів з торговельної мережі. Щоб назбирати хоч щось для місцевих пенсіонерів, працівники підрозділів інкасації регулярно зідзвонюються з персоналом торгових точок і за наявності готівки організовують її доставку до відділень. Знову таки, навіть якщо населений пункт поза контролем українських військових.
Доставка готівкових коштів — ще той квест в умовах війни. Підрозділи безпеки регулярно опрацьовують максимально безпечні маршрути. У нас в банку був випадок, коли довелося перевозити готівку на човні через те, що агресор розбомбив міст і шляху суходолом просто не існувало. Звісно, подібні рішення не прописано в жодних регламентах з банківської справи.
Підтримувати доступність банківських сервісів банкам вдається і за рахунок тісної співпраці з регулятором. Національний банк та українські банки працюють зараз як одна команда і завжди йдуть назустріч один одному. Підтримка ліквідності, адаптація норм регулювання до поточної ситуації у секторі, діалог з усіх важливих питань — все це допомагає банкам під час війни.
Окрім забезпечення безперебійності обслуговування існують ще кілька пріоритетів у роботі банків у поточний момент. Насамперед це допомога бюджету та збройним силам. Як і багато інших фінансових установ, ми заплатили авансом дивіденди та податок на прибуток, придбали військові облігації на 10 млрд грн, перерахували на рахунок допомоги ЗСУ, відкритий Національним банком, 100 млн грн. Вдосконалюємо механізми допомоги фронту для наших клієнтів: прибрали комісії за перерахування на спецрахунок допомоги армії, зробили зручний інтерфейс мобільного додатку для таких трансакцій, надали клієнтам можливість долучитися до купівлі військових облігацій. І ми в цьому не унікальні - під час війни багато українських банків роблять подібні речі.
Також багато банківських установ запровадили чимало програм підтримки клієнтів у воєнний час. Зменшено або взагалі скасовано комісії, введено кредитні канікули, пролонговано картки. Банки та їхні клієнти зможуть врятуватися лише разом. За умови, що будуть допомагати один одному.
Ще один ключовий напрям роботи — підтримка економіки. Зараз недостатньо лише забезпечувати безперебійність платежів та збереження грошей на рахунках. Економіка потребує кредитів — це пальне для економічного механізму держави. Особливо великі потреби у сільського господарства, де на часі посівна.
За 43 дні війни ми видали близько 400 млн грн кредитів — переважно саме для аграрних підприємств. Хоча плани у нас значно більші: за квітень-травень плануємо прокредитувати цей стратегічний сектор економіки на 3 млрд грн. Також намагаємося надавати всю можливу підтримку тим галузям, які забезпечують життєдіяльність українців. Йдеться про мережі, які реалізують населенню найнеобхідніше: продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти, пальне тощо.
Безперервність надання послуг, патріотизм банків та їхні кроки назустріч клієнтам — все це складові довіри до банківської системи і гарантія нашої невідворотної перемоги на фінансовому фронті.
Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку
ЗМІ про нас
Прес-служба Ощадбанку