Нові умови програми Доступні кредити 5−7−9: Що змінилося?

Одним із приводів для здивування наших міжнародних партнерів під час повномасштабної війни є стабільність нашого фінансового сектору. За останні 10 років ми пройшли багато «стрес-тестів». Як загальносвітових, на кшталт пандемії COVID-19 і термінового суцільного переходу на дистанційний формат роботи, так і суто українських — наслідки військової агресії росії у 2014 році з анексією Криму й окупацією частини Донецької і Луганської областей. Реформа банківського сектору. Повномасштабна війна, що почалась 24 лютого 2022 року.

Отримане загартування й напрацьовану стійкість українського бізнесу демонструє спад ринку кредитування юридичних осіб лише на 4% (32 млрд грн) з січня 2022 року до серпня 2023 року. Навіть якщо вирахувати вплив зростання курсу долара у липні 2023 року, то умовний обсяг падіння можна оцінити в 12%, що все одно залишається високим показником стійкості ринку.

Про такий рівень адаптивності й готовності бізнесу відновлюватись із попелу ще будуть складати легенди. Але в реальному житті одним з важливих факторів підтримки ринку стала державна програма Доступні кредити 5−7−9%. Її реалізація, за даними Фонду розвитку підприємництва, збільшила обсяги кредитування на 63 млрд грн за ці самі 17 місяців, що означає збільшення фінансування за програмою вдвічі з січня 2022 року. Водночас умови програми нещодавно було змінено.

Відповідь на нові виклики

Нові умови програми Доступні кредити 5−7−9%, ухвалені Кабміном у вересні, стали відповіддю на нові виклики в економічній ситуації, що склалась на ринку. Найбільш відчутні зміни — зосередження програми на підтримці бізнесу на деокупованих територіях.

За понад 20 місяців війни багато підприємств, що знаходяться у віддалених від ведення бойових дій територіях, змогли переналаштуватись і адаптувати бізнес до воєнного часу, відновили ланцюжки поставок і процеси виробництва. Тому, зважаючи на обмежені фінансові можливості держави, абсолютно логічним є зосередження на підтримці саме тих компаній, які постраждали найбільше: зазнали руйнувань, втратили чи майже втратили виробничі потужності, чиї поля заміновані. Такі підприємства зможуть сплачувати за новими умовами програми проценти до рівня 1% на перші два роки, 5% з наступного року на інвестиційні потреби та 3% на фінансування оборотного капіталу. До того ж таким підприємствам підвищили можливий ліміт фінансування. Це вже не 60 чи 90 млн грн, як було на початку програми у 2022 році, а 150 млн грн.

Для решти компаній, які вже адаптувались до поточних умов, процентна ставка залишається на рівні 7% або 9% на інвестиційні потреби та підвищується до 13% річних на фінансування оборотних коштів.

Так само зроблено акцент на інвестиційних проєктах, енергомодернізації й переробній галузі як пріоритетній. Суму фінансування за такими кредитами збільшено до 150 млн грн і термін також збільшений до 10 років. Відповідно, інвестиційні проєкти середнього обсягу вже можуть бути реалізовані за участю держави. Якщо враховувати власні кошти, що додасть підприємець, то вартість інвестиційного проєкту становитиме 200−220 млн грн, а це достатньо серйозна цифра для середнього бізнесу, щоб побудувати підприємство переробної галузі.

Наприклад, побудова низки переробних підприємств здатна кардинально змінити аграрний ринок країни та її експортний потенціал. Адже, незважаючи на те, що частка експорту аграрної продукції протягом семи місяців 2023 року зросла на 7% порівняно з 2022 роком (до 60% проти 43% у 2022 році), загальна сума експорту продукції знизилась майже на 15% у перерахунку на середньомісячний показник (з $44 млрд за весь 2022 рік до $22 млрд за сім місяців 2023 року).

Чи вистачить на всіх?

З точки зору економічного процесу зміна умов програми з поступовим підвищенням процентної ставки для певних категорій бізнесу — це правильний крок. Програма Доступні кредити 5−7−9%, яка була надана і забезпечена, вже вирішила свої першочергові завдання. За час дії воєнного стану в Україні бізнес отримав за цією програмою вже 39 466 кредитів на суму 153,7 млрд грн (станом на 23.10.2023). Але, якщо не стимулювати компанії обслуговувати такі кредити, продовжуючи їх мультиплікувати, залишати процентну ставку на дуже низькому рівні, то ми можемо отримати історію, в якій позичальники не будуть зацікавлені виконувати свої зобов’язання, а для цього — вести своєчасний активний збут своєї продукції, замість накопичувати її в очікуванні періоду найвищої цінової пропозиції.

Якщо не здійснювати кроки з поступового підвищення вартості фінансування до адекватного ринкового рівня, то, з одного боку, сформовані кредитні портфелі будуть тільки нарощуватись. З іншого — з’явиться значне накопичення матеріально-товарних запасів на складах, що буде створювати тиск на складську інфраструктуру і піддавати її ризику ворожих ракетних обстрілів. Варіант одночасного збільшення кредитних портфелів і надлишкових товарних запасів — це найгірший з можливих сценаріїв розвитку подій, що може призвести до утворення «ідеального шторму», в першу чергу — на аграрному ринку. До того ж є й зовнішні чинники: найнижчі ціни на commodities у світі, найвищі витрати на логістику, продовження повномасштабної війни, блокування морських портів, обстріли Дунайського басейну.

Зауважу, наявність програм державної підтримки бізнесу є надважливою під час війни. Процентна ставка, яка є зараз на ринку, є надто високою для рентабельності переважної більшості бізнес-сегментів. До війни ринкова ставка, наприклад, за кредитами для аграрної сфери, сягала рівня 12,5−13,5% річних у гривні. Це абсолютно доступний рівень вартості кредитного ресурсу, який у комбінації з сучасними технологіями, низькими цінами фрахту й інших видів логістики, високими врожаями і середньоринковими цінами на готову продукцію давав можливість розробляти інвестиційні плани на 2−3 роки наперед і динамічно розвиватись.

Водночас ми спостерігаємо поступові зміни монетарної політики Нацбанку, який у вересні знизив облікову ставку до 20% річних, а в жовтні знизив вже до 16%. Якщо тенденція продовжиться, це в кінці 2023 року матиме вплив на зниження вартості кредитування прогнозно до 16−18%.

Тоді, з компенсацією ставки до рівня 13%, суттєво знизиться навантаження на державний бюджет у частині видатків на покриття різниці. Портфелі, які є, будуть «переливатись» у нові з набагато меншими видатками для бюджету в частині компенсації. І, відповідно, якраз цю економію буде спрямовано на розширення підтримки інвестиційних проєктів. Компаній, на яких зосереджуватиметься нова кредитна підтримка держави, за кількістю не так багато, як тих, які вже отримали фінансування на сьогодні. Вони не становлять і половини того портфеля, який банки вже видали за програмою Доступні кредити 5−7−9%.

Короткострокове падіння

Водночас зміна умов такої популярної програми, як Доступні кредити 5−7−9%, може призвести до тимчасового спаду на ринку кредитування. Програма користується високим попитом. За поточний рік, за даними Фонду розвитку підприємництва, лише нових компаній, які раніше не брали участі у програмі, було залучено понад 4 000. На розгляді банків наразі сотні нових запитів на кредитування чи переукладення чинних договорів.

Після публікації Кабміном 29 вересня 2023 року змін до Постанови 28 «Про надання фінансової державної підтримки» має відбутись як перегляд клієнтами готовності кредитуватись на нових умовах, так і здатності банків забезпечити видачу таких кредитів. У кожного банку це своя процедура і вона потребує певного часу.

Статистика показує спад по кредитуванню у жовтні: 213 кредитів за перший тиждень, 235 — за другий, на третьому вже тенденція нарощується — 339 кредитів. При тому, що протягом серпня середня щотижнева кількість виданих кредитів за програмою Доступні кредити 5−7−9% становила 649 кредитів, а протягом вересня — 561 (за даними ФРП).

Звісно, що коли підприємці планували свої бюджети за минулими умовами програми, не всі розраховували на можливе підвищення видатків. Особливо, якщо їх зростання передбачається удвічі - до 13%. Кожний конкретний бізнес буде ухвалювати для себе рішення. І перші кілька місяців підуть на зміну сегментації клієнтів програми, коли ті, хто вже обізнаний про неї, буде переходити на нові умови фінансування, а нових клієнтів, які щойно отримали пільговість державної підтримки, ще треба буде поінформувати й залучити до співпраці.

Неконкурентна конкуренція

Отже, до кого саме підуть ці нові/старі клієнти? Програма Доступні кредити 5−7−9% суттєво змінила розстановку сил на ринку банківського кредитування. Адже 76% договорів за програмою Доступні кредити 5−7−9% за період воєнного часу було укладено саме державними банками (станом на 23.10.2023).

З початку повномасштабної війни, коли комерційний банківський сектор завмер і заморозив кредитування клієнтів всіх сегментів, державні банки змогли швидко адаптуватись і посіли лідерські позиції на ринку. Вони досі продовжують залишатись лідерами у кредитуванні, попри пожвавлення комерційного сегмента банківського сектора — як українського, так і з іноземним капіталом.

Ключовим фактором залучення клієнтів для банків у поточних умовах стають питання сервісу і технологічних рішень. Є усталена думка, над зміною якої ми наполегливо працюємо, що технології в комерційних банках реалізовані краще, ніж в державних.

Між тим, вважаю, що як мінімум ще рік-два лідерство держбанків у кредитуванні буде зберігатись. В першу чергу, через наявність державних програм підтримки, основними провайдерами яких вони є, по друге — через військові дії та безпекову ситуацію на території країни. Й добру пам’ять позичальників про те, хто саме не закрив свої двері для них тоді, коли був потрібний для допомоги.

Юрій Каціон, заступник голови правління АТ Ощадбанк, відповідальний за корпоративний бізнес

Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/dostupni-krediti-5-7-9-zmini-v-programi-yak-reaguye-rinok-i-shcho-bude-dali-novini-ukrajini-50364814.html?fbclid=IwAR2Uf3nxicZfB8eRdm8_k5HWEck5050rj8u9gcgELPVHulfbwcGRblsy0ug