Інвестиції під час війни: тенденції та перспективи

Гроші люблять тишу. Та зараз протилежна ситуація, тому казати про якісь потужні вливання в економіку передчасно. З іншого боку, Україна стала брендом: нас вже знають у світі, нашими військовими захоплюються. Тож можна очікувати, що згодом це стане добрим підґрунтям для залучення закордонних інвестицій. 

Які бувають інвестиції

Виділяють 4 види:

• спекулятивні, що передбачають заробіток на перепродажі;
• фінансові, наприклад цінні папери. Це вкладення у певні фінансові інструменти;
• венчурні – інвестиції у перспективні проєкти, зокрема в стартапи;
• реальні, що передбачають вкладання коштів в об’єкти, здебільшого в нерухомість.

Крім того, види інвестицій поділяють за строком повернення коштів, формою власності, рівнем ризику тощо.

Найцінніші для держави – закордонні інвестиції, бо вони дають найбільший мультиплікаційний ефект для економіки країни.

За даними Нацбанку, протягом 2021 року іноземні інвестиції в нашу економіку становили приблизно мільярд доларів. Це хоч і не мало вирішального впливу на стимулювання економічної активності, але стало позитивним сигналом відновлення економіки після проблем, спричинених коронавірусом.

«Інвестняні»

Великі сподівання щодо залучення нових інвесторів були покладені на так званих «інвестнянь». Після набрання чинності закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (закон про інвестнянь) протягом 2021 року переважно напрацьовувалися нормативна база та проєкти, які мали супроводжуватися в межах цієї ініціативи. Урядовий офіс із залучення й підтримання інвестицій UkraineInvest встановив на 2022-й амбітну мету – подання інвестиційних заявок на суму понад 1 млрд доларів США. Однак війна внесла свої корективи. 

UkraineInvest повідомив, що на початку лютого для Міністерства економіки були підготовлені 3 заявки з оцінювання інвестпроєктів, 2 з них (галузь агропереробки) на суму 96 млн доларів – у супроводі UkraineInvest.

Проте загальна тенденція поведінки інвесторів цілком прогнозована: вони тримають паузу й вичікують спокійних часів, а дехто виводить кошти з України. Це торкнулося майже всіх форм інвестицій. 

Отже, говорити про якусь узагальнену статистику щодо розмірів й умов фінансування з початком війни немає сенсу, адже більшість інвесторів поки не готові розглядати нові проєкти в Україні. А інвестиційні лідери до війни, нерухомість й агросектор, зараз втратили свої позиції й майже не залучають нових коштів. Чи не єдиний сектор, в який і надалі активно інвестують практично на так самих умовах, залишається IT. 

Інвестиції в IT

Попри війну, спаду капіталовкладень в IT-сектор і стартапи майже не відбулося. Переїзд ключових фахівців IT-команд у безпечні регіони країни дає змогу не збавляти темпів роботи. Тож інвестори охоче вкладають у наші компанії, а венчурні фонди легко збирають кошти на фінансування українських стартапів.

Хоч у країні запроваджено воєнний стан і військова мобілізація, проведена релокація бізнесу й членів команди, ІТ-індустрія у першому кварталі 2022 року принесла державі рекордні 2 млрд доларів експортних надходжень. Це на 500 млн доларів більше, ніж за відповідний період минулого мирного року. За даними Нацбанку, фактичний обсяг ІТ-експорту збільшився майже на 30 %.

До самого початку війни спостерігалося стрімке зростання ІТ-індустрії. І в лютому зафіксували найвищий показник експорту за всю історію вітчизняного ІТ-ринку – 839 млн доларів. 

В нових умовах індустрії вдалося швидко переформатуватися завдяки антикризовим бізнес-планам. Більшість компаній зберегли обсяги контрактів і клієнтів. Завдяки цьому в сегменті спостерігається належний рівень фінансової стабільності. Водночас кількість спеціалістів галузі збільшилася на 41 тисячу, до 285 тисяч осіб.

Звісно, такі показники приваблюють потенційних інвесторів, тому український IT-бізнес може й надалі розраховувати на кошти інвесторів і венчурних фондів.

Для порівняння: згідно зі звітом Ukraine IT Report 2021, зафіксовано рекордно високий обсяг венчурного й приватного інвестування в українські технологічні компанії. Сума інвестицій торік перевищила 830 млн доларів, що на 45 % більше, ніж у позаминулому році. Відзначався історично високий обсяг угод на ранніх стадіях (Seed та Series A): він перевищував 240 млн доларів. Значна активність була й у напрямі злиття та поглинання: 28 виходів компаній.

Взагалі після певного спаду через початок війни вже у квітні спостерігаються позитивні зрушення, а в травні інвестиції майже повернувся до обсягів 2021 року. Українські проєкти, як-от Gramarly, GiLab, People.ai стали одними з найуспішніших серед світових стартапів і без проблем залучають фінансування, зокрема й у 2022 році. Здебільшого це іноземний капітал. 

Якщо казати про умови залучення інвестицій, то вони дуже неоднорідні. Все залежить від того, на якому етапі проєкт, через які канали залучаються кошти тощо. Інвестувати в ІТ-стартапи досить ризиковано, бо половина вкладень в результаті стають збитками. Лише 20–30 % приносять удвічі-утричі більше, ніж було вкладено, а деякі проєкти примножують вкладений капітал у сотні разів. У кожного венчурного фонду – своя спеціалізація, найризикованіші інвестують у стартапи на ранніх етапах.

Так, у разі проєкту на стадії Pre-Seed (бізнес-ідеї) інвестор може забрати до 25 % бізнесу. А на етапі Seed (мінімально життєздатний продукт) можна продати приблизно 10 % компанії. 

Ризики і сподівання

На жаль, Український фонд стартапів (USF) призупинив фінансування нових проєктів. Це пояснюється тим, що велика кількість засновників стартапів захищають нашу країну у складі війська, тероборони та ІТ-армії України. Проте відразу після перемоги фінансування буде відновлено, обіцяє фонд.

Інший сектор, на який були великі сподівання щодо залучення інвестицій, – аграрний. Але тут далеко не так оптимістично, як в ІТ. Розв’язана росією війна несе багато ризиків для сільгоспвиробників. Тож інвестори більше орієнтуються на песимістичні прогнози: зокрема, слід очікувати, що у 2022 році національні агроінвестори спрямовуватимуть ресурси переважно на збереження наявних потужностей, розташованих на підконтрольних територіях. Якщо ж ризики інвесторів, спричинені війною, суттєво зменшаться або зникнуть повністю, інвестиційні процеси в сільському господарстві швидко активізуються.

Проте варіанти інвестицій в агросектор є. Деякі експерти впевнені, що найміцніша нерухомість – це земля. Так, СЕО й засновник «Твоє коло» та «М’ясторія» Андрій Усенко вважає, що наразі існує унікальна можливість інвестувати у родючі українські землі, адже ціни на неї ще не зросли до 70 %, як це планується після 1 січня 2024 року. Такий актив, на думку експерта, найменш податливий до криз і дає прибуток від 8 % річних. Проте для іноземців зараз подібне інвестування недоступне, а вітчизняні інвестори не мають достатніх коштів. Та й взагалі всі ці процеси заморожені.

«Зараз непрості умови для інвестування. У 2022 році ми будемо бачити падіння інвестиційних активів… З погляду інвестицій це період, коли треба купувати, а не продавати. З початком війни було запроваджено багато обмежень і лімітів як для інвестицій, так і для виведення коштів за кордон. Значно обмежена діяльність з інвестиційними активами, інакше б інвестори продали всі свої активи й почали виводити кошти за кордон, що негативно б вплинуло на економіку України», – констатував на відкритій лекції у Європейській бізнес-асоціації Михайло Пацан, інвестор, співзасновник проєкту Wotan й одного з найбільших навчальних проєктів фінансової грамотності.

Одним зі способів інвестування можна розглядати депозитний вклад. Ощадбанк пропонує вигідні умови для бізнесу. Так, є можливість обрати:

• максимальний депозит з найвищою відсотковою ставкою з правом дострокового зняття коштів та продовженням вкладу;
• накопичувальний депозит із можливістю поповнення вкладу зі збереженням розміру процентної ставки та правом пролонгації;
• інвестиційний депозит із можливістю для клієнтів-нерезидентів отримувати високу процентну ставку за довгостроковим вкладом;
• мобільний депозит для розміщення вкладу на короткий строк з автоматичною пролонгацією за вигідною процентною ставкою з правом дострокового витребування. 

Мінімальна сума депозиту – 5 тис. грн.

Війна призвела до складнощів у напрямі інвестицій, погіршує ситуацію і постійні зміни умов інвестування. Правила банків та законодавство щодо виведення коштів часто змінюються, тож потрібно досконало знати всі нюанси. Ось чому зараз відбір інвестиційних проєктів та умов краще доручити професіоналам.