У кожній чашці – любов

У грузинському містечку Местії, серед величних гір та сванських веж, уже рік працює кав’ярня Erti Kava. Її засновниці – Ксенія Парджіані, Тетяна Мерзла та Олександра Лазар-Боровицька – щодня доводять тим, хто закоханий у гори, що можна варити ідеальну каву на висоті півтори тисячі метрів над рівнем моря.

 На шляху до ідеалу

«У Сванетії для щастя було все, окрім манікюру та гарної кави», – жартує Тетяна, досвідчений піарник, колишній куратор Арт-пікніка Слави Фролової. Наприкінці 2016 року вона звільнилася з престижної роботи у Києві та поїхала «перезавантажуватися» – працювати волонтером у готелі Ксенії Парджіані в селищі поблизу Местії. Спільна праця, а потім і дружба вилилися в ідею відкрити кав’ярню високо у горах.
Запускати новий бізнес запросили власницю київської кав’ярні «Миндаль Coffee Room» Олександру Лазар-Боровицьку. Вона закохалася у Сванетію трохи раніше, під час пішої подорожі, що її організовувала Тетяна. Саме Олександра наполягла на концепції кав’ярні третьої хвилі – місця, де використовують зерно найвищої якості (specialty coffee) лише свіжого обсмажування, де бариста знає про каву все, а приготування напою перетворює на мистецтво.

Як розповідає Ксенія, власниця першої у Сванетії туристичної агенції, оформлення нового бізнесу в Грузії потребує мінімум часу: реєстрація підприємства, отримання додаткового сертифіката для об’єкта харчування, придбання та реєстрація касового апарата триває приблизно годину.
Складений Олександрою бізнес-план доопрацювали утрьох. Тетяна та Ксенія вклали у бізнес $10 тис. В орендованому приміщенні площею 23 кв. м зробили ремонт за половину цих коштів, решту витратили на техніку. Італійську кавову машину придбали у Києві, де було з чого обирати, і це виявилося дешевше, ніж у Грузії.
Зерно свіжого обсмажування вирішили купувати у київському Nuare Coffee Center, що входить до першої п’ятірки центрів обсмажування кави України. Nuare купує зерно у трейдерів і напряму у фермерів. У Грузії є лише один обсмажувач близького рівня, його продукцію також протестували, але зупинилися на кращому, хоча це і пов’язано з додатковими витратами на доставку та розмитнення. 
У квітні минулого року Erti Kava відкрилася одразу з брендованими стаканчиками для тих, хто бере каву із собою, веганським молоком та грузинським органічним чаєм в асортименті. Тиждень пішов на вирішення першої проблеми: потрібно було налаштувати кавову машину так, аби вона безперебійно працювала в умовах розрідженого повітря та високомінералізованої води. 
Точки беззбитковості власниці кав’ярні досягли досить швидко, а повернути інвестиції планують до кінця цього року. Частину доходу реінвестували у покращання інтер’єру – зробили його більш затишним та домашнім. Ще $2 тис. пішло на зимове піддашшя, що має витримувати величезну кількість снігу. 
Тепер дівчата розуміють специфіку кавового бізнесу Сванетії: аншлаг буває лише зранку та ввечері. Вдень туристи, залежно від пори року, або піднімаються у гори, або катаються з них на новому гірськолижному курорті Тетнульді. Тож відчиняється кав’ярня у міжсезоння о дев’ятій, а у сезон – о пів на восьму ранку. Такий розклад роботи – величезна перевага, адже зазвичай грузинські заклади харчування починають працювати набагато пізніше. Як каже Тетяна, важливо було задати тренд для гостей Сванетії – створити для них можливість починати ранок з ідеальної кави.

Благословенні будьте, гори 

Спочатку засновниці працювали у кав’ярні самі, а згодом почали запрошувати волонтерів та досвідчених бариста. Вже з другого місяця відкоригували графік роботи персоналу, аби вдень працювала одна людина, а зранку та ввечері – двоє. Заробітну платню встановили вищу, ніж у кав’ярнях Тбілісі. «Все літо у нас працював Максим Куліков, чемпіон з лате-арту 2015 року, – розповідає Тетяна. – До нас приїхав, тому що закоханий у гори». А гори й справді закохують у себе. Олександра, котра збиралася лише запустити новий бізнес, дотепер зустрічає гостей в Erti Kava. Вона ж відповідає за розроблення і розширення меню. Влітку до асортименту додали лимонади, молочні коктейлі, холодні чаї та морозиво, а взимку – глінтвейни. Варення з фейхоа та кизилу можна спробувати лише тут, як і каву, приготовану за допомогою аеропреса.

Кав’ярня стала своєрідним інформаційним центром регіону. Гостям тут дозволяють залишати речі, користуватися телефоном, допомагають їм з маршрутами, підшукують для них житло, домовляються з місцевими мешканцями про кінні прогулянки, а ввечері влаштовують кіносеанси – спеціально для цього придбали проектор. Дівчата вважають, що у працівників окрім інтересу до кави має бути інтерес до людей. 
У комерційну рекламу не вклали ані цента. З багатотисячною аудиторією у соцмережах працюють особисті бренди подруг. «Люди знають про мене, від мене дізнаються про Сванетію, а потім і про кав’ярню», – каже Ксенія. За словами Тетяни, 30% нових гостей знають імена власниць бізнесу, інші дізнаються про них за чашкою кави і більше не забувають. 
Erti Kava поки що єдина кав’ярня у Сванетії. Попри відсутність конкурентів саме у цій ніші, непорушний принцип засновниць – не пригощати гостей неідеальною кавою. «Ми варимо її знову і частуємо ідеальною, – розповідає Тетяна, – адже у кожній нашій чашці – любов».