Керівник Ощадбанку — про рекордний прибуток, приватизацію та штучний інтелект

Про цифри, які (не)дивують

Стратегічна програма Ощадбанку, затверджена наглядовою радою наприкінці 2024 року, — на який період вона розрахована і чи передбачає приватизацію?

— Програма розрахована на чотири роки — з 2025-го по 2028-й. На сьогоднішній день немає ніяких розмов про приватизацію. Всі довоєнні плани щодо приватизації наразі призупинені. Філософія керівництва Ощадбанку наступна: ми повинні зробити банк таким, щоб у будь-який момент, коли наш акціонер вирішить, що прийшов час приватизації, ми були готові. 

Ви закладаєте таку можливість у чотирирічну програму розвитку банку?

— Можливість приватизації? Ні. Не закладаємо. Ми закладаємо в програму розвиток банку, щоб на момент, коли акціонер ухвалить рішення про приватизацію банку, він був дуже цікавим активом для потенційних інвесторів.

У 2024 році Ощадбанк заробив рекордний прибуток до оподаткування в сумі 18,6 млрд грн. Це вдвічі більше за показник 2023 року. За рахунок чого банк отримав такий прибуток? Скільки Ощад заробив на кредитуванні, на державних облігаціях і на депозитних сертифікатах НБУ?

— Прибуток ми отримали за рахунок зростання кредитно-інвестиційного портфеля. Ріст чистого процентного доходу склав 29%, або 5,5 млрд грн порівняно з минулим роком. При цьому чистий непроцентний дохід виріс на 0,4 млрд грн. Переоцінка облігацій в капіталі банку додала до прибутку 4,1 млрд грн. Поліпшення кредитного портфеля склало 2,8 млрд грн — на таку суму протягом року ми розформували резерви, сформовані під погані кредити протягом минулих декількох років.

В цілому кредитно-інвестиційний портфель банку за рік виріс на 76 млрд грн. Обсяг державних цінних паперів у портфелі банку збільшився на 31%, або на 54 млрд грн. Чистий кредитний портфель зріс на 22 млрд грн, або на 25%.

Упереджуючи можливе питання щодо значної частки цінних паперів в структурі активів банку зазначу: якби в країні не було війни, якби було економічне зростання і вищий попит на кредити, то ми би зросли більше в кредитному портфелі, ніж в державних облігаціях. Але нічого поганого в зростанні частки державних облігації в портфелях держбанків немає. Ми надаємо державі можливість скоротити дефіцит бюджету, який сформувався через недостатній ріст економіки і податків в умовах війни. Якщо в країні є ріст економіки — зростають податки, зменшується дефіцит бюджету — збільшується кредитування бізнесу. Всі вільні кошти ми надаємо державі. До речі, за абсолютно нормальними ставками. І якщо державі буде потрібно, ми готові нарощувати і далі портфель ОВДП, одночасно кредитуючи бізнес.

Загальні процентні доходи Ощадбанку в 2024 році склали 44 млрд грн, з яких 19 млрд грн склали доходи від державних облігацій.

Протягом 2024 року спостерігався тренд на зменшення обсягів інвестування банків у депозитні сертифікати НБУ і збільшення вкладень в ОВДП. Треба розуміти, що в депсертифікати ми вкладаємось не для заробітку, а в першу чергу з метою управління ліквідністю. А для Національного банку це інструмент монетарної політики для здійснення контролю за інфляцією і зменшення тиску на курс гривні.

Яку суму податків і дивідендів державі має сплатити Ощадбанк в 2025 році за результатами 2024-го? 

— Понад 12 млрд грн. Більша частина цієї суми — податки.

А чи готовий бізнес йти до вас за кредитами?

— Попит з боку бізнесу є. Чесно кажучи, хотілося би більше проєктів. Приватний бізнес в умовах війни досить обережно підходить до інвестування в розвиток. Проте такий бізнес є і він приходить до нас за кредитами. Працюємо над збільшення частки приватного сектора в нашому кредитному портфелі. 

Крім того, потребує відновлення українська економіка, зокрема енергетичний сектор, газова галузь, оборонний комплекс. Тому я не переживаю, що у нас не буде зростання кредитного портфеля.

Яка наразі роль Ощадбанку та інших державних банків у фінансуванні оборонно-промислового комплексу? Яка роль і частка в цьому процесі у банків приватного сектору?

— Основним драйвером тут є державні банки. Серед держбанків Ощад є основним. На сьогоднішній день. Ситуація може мінятися.

Декілька приватних українських банків теж підтримують оборонний комплекс. Вони вступають у клубні угоди, консорціуми. Ощадбанк на сьогоднішній день бачить себе лідером консорціумного кредитування. Це стосується енергетики і ОПК. На сьогоднішній день обсяг кредитів Ощадбанку для оборонно-промислового комплексу перевищує 10 млрд грн. Я думаю, в наступні роки частка таких кредитів буде збільшуватись.

Про проблемних позичальників і суди з росією 

Яка наразі ситуація з "поганими" кредитами (NPL) Ощадбанку?

— Поліпшується. В 2022-2023 роках частка так званих поганих кредитів складала 46%. В структурі цих кредитів значну частину займали старі борги. Плюс — додалися нові, які виникли від початку повномасштабної війни. Мова йде про кредити позичальникам, які опинилися на окупованих територіях. Там ми взагалі не можемо нічого зробити, тому вимушені резервувати ці кредити і визнавати їх "поганими". На кінець 2024 року частка NPL зменшилась до 39%. Але наголошую: ці погані кредити вже зарезервовані, негативного впливу на капітал немає. 

Згадані мною раніше 2,8 млрд грн розформованих резервів — це значною мірою результат роботи з реструктуризації боргів. А були активи, які ми просто продали. Є активи, які ми списали.

Хто наразі найбільші проблемні позичальники Ощадбанку?

— Вже тривалий час залишається компанія-власник столичного бізнес-центру Gulliver.

За останній рік якийсь прогрес у врегулюванні цієї заборгованості є?

— На жаль, в 2024 році ситуація погіршилася. Після того як БЦ Gulliver (який є заставою і єдиним джерелом погашення проблемного кредиту, що під час війни продовжував частково обслуговуватись) за рішенням суду був переданий до АРМИ, платежі за кредитом зупинились. Платежів вже не було протягом другої половини 2024 року, немає платежів і наразі. Тому Ощадбанк розпочав процес стягування активу. 

Яка наразі ситуація з обслуговуванням кредитів позичальниками з нині окупованих територій?

— Більшість наших позичальників, які знаходяться на контрольованій Україною території, але мали бізнес на нині окупованих територіях, платити за кредитами не можуть. Наразі ми з них борги не стягуємо. Чекаємо того часу, коли зможемо з цією категорією позичальників вести мову про реструктуризацію або інші механізми погашення боргів.

З тими ж позичальниками, які залишились на окупованих територіях, ми взагалі не спілкуємось.

Як Ощадбанк працює з українськими біженцями за кордоном? Як вони обслуговують кредити?

— Ми працюємо з ними, як зі звичайними клієнтами. Намагаємось зробити обслуговування для них максимально зручним, зокрема по можливості максимально запроваджуємо дистанційні сервіси. Але найголовніше — ми регулярно подовжуємо строки дії платіжних карток. Крім того, не так давно відмінили комісію при розрахунках картками Ощадбанку за кордоном.

Банкіри стверджують, що більшість українських біженців – власників бізнесів та заможних українців повернулися в Україну. Кількість багатих VIP-клієнтів вітчизняних банків за кордоном скоротилась втричі. Чи бачите ви цю динаміку?

— Ми не ведемо таку статистику. Але бачимо, що значна частина наших клієнтів все ще знаходяться за кордоном. Загальна проблема банківської системи України — скорочення кількості клієнтів. 

Розкажіть про стан справ з позовами Ощадбанку до РФ щодо компенсації збитків через воєнну агресію станом на зараз.

— Ще в грудні 2022 року ми остаточно виграли арбітраж в Парижі за позовом до Росії щодо втрати Ощадбанком своїх активів у Криму. Зараз знаходимось на стадії легалізації судового рішення в інших юрисдикціях та пошуку по всьому світу російських активів для їх подальшого арешту. Але знайти активи дуже складно.

Про банк Укрпошти та інших конкурентів

Що ви думаєте про майбутній банк Укрпошти? Якою мірою він може скласти конкуренцію Ощадбанку? Зокрема, Ощадбанк наразі зберігає лідерство за кількістю працюючих відділень під час війни. Як збираєтесь ділити "лаври" з банком Укрпошти? 

— Звісно, поява нового державного системного банку з розгалуженою філіальною мережею є фактором посилення конкуренції на ринку. Але з урахуванням того факту, що банк "Укрпошти" задумається як інклюзивний банк, то це лише "плюс" для нашої країни. Інша справа, наскільки відділення банку "Укрпошти" можуть вести прибуткову діяльність у невеличких віддалених населених пунктах. Так, згідно вимог НБУ, у відділеннях "Укрпошти", зокрема, потрібно буде посилювати каси, заходи безпеки, запроваджувати систему фінансового моніторингу, здійснювати інкасацію. Все це — додаткові витрати.

У Ощадбанку, наприклад, працюють мобільні відділення. Їхня перевага полягає в тому, що вони покривають банківськими послугами значну кількість населених пунктів. Наразі вісім мобільних відділень покривають послугами 125 територіальних громад. 

Люди на цих територіях потребують переважно базових банківських послуг  зняти готівку, здійснити комунальні платежі, перевипустити картки. Як правило, те що я особисто бачив, для людей достатньо користуватися банківськими послугами двічі на місяць.

Незабаром у нас запрацюють ще два мобільні відділення. Тож загальна їхня кількість складе — десять. 

Як дорого коштує автомобіль – мобільне відділення?

— Такий автомобіль коштує недешево, але це в десятки разів дешевше, ніж будувати стаціонарні відділення. Такі автомобілі енергоавтономні, оснащені електрогенераторами і Starlink. 

До речі, хто є основними конкурентами Ощадбанку? Як ви ділите ринок з іншими державними банками (ПриватБанком, Укрексімбанком, Сенс Банком, Укргазбанком), а також недержавними фінустановами?

— Ніяк навмисно не ділимо. Ми всі працюємо на те, щоб залучати клієнтів. Ощадбанк не залучає адміністративний ресурс, щоб відібрати якийсь шматок ринку у інших банків. Ми просто маємо досвід та деякі переваги, і держава з програмами звертається до нас. Але, звичайно, всі державні банки борються за увагу свого акціонера, тобто держави.

Нові ліміти на перекази між картками і за реквізитами IBAN — наскільки вони виправдані, на вашу думку? Що заважало банкам якісно здійснювати фінмоніторинг клієнтів до запровадження цих обмежень? (НБУ стверджує, що відповідні нормативи щодо фінмоніторингу в банках діяли і до запровадження лімітів)

— Справа в тім, що у кожного банку свій ризик-орієнтований підхід. Домовившись про запровадження лімітів на перекази в сумі 50-150 тисяч гривень на місяць банки додатково зробили підходи щодо фінмоніторингу більш вимогливі та уніфікованими, для того, щоб запобігти перш за все такому явищу як дропи. 

Якою мірою клієнти Ощадбанку відчули запровадження лімітів? Що змінилось в роботі Ощадбанку? Чи є якісь цікаві результати і кейси в Ощадбанку після запровадження обмежень? 

— Більшість клієнтів це ніяк не зачепило. З іншого боку, ми бачимо тренд на зменшення кількості порушників. Люди починають розуміти, що попавши одного разу в "чорні списки" в одному банку, вони не зможуть обслуговуватися в інших. Виявляється, що продавати свої персональні дані — не така вже й прибуткова справа. І це зупиняє людей від порушень.

Про реальну ситуацію з кредитуванням

Ощадбанк — лідер серед банків за програмою пільгової іпотеки єОселя в 2024 році — як за кількістю, так і сумою позик із часткою ринку близько 40%. Яка наразі ситуація з фінансуванням державної програми єОселя? 

— Минулого року програма "єОселя" було драйвером зростання кредитного портфеля Ощадбанку. Наразі, на жаль, Укрфінжитло не може повністю покрити існуючий попит. І ми це відчуваємо. Відчули це ще з другої половини 2024 року.

Яка частка бажаючих реально отримує іпотечний кредит в Ощадбанку за цією програмою? Хто ці люди? Які найпоширеніші причини відмови банку у видачі кредиту за програмою єОселя?  Чи відома вам відповідна статистика по банківському ринку загалом?

— 60-70% бажаючих отримують кредитування за програмою "єОселя" в Ощадбанку. Серед найпоширеніших причин відмови у видачі кредиту — невідповідність визначеним умовам програми.

Найчастіше отримують кредити зараз військовослужбовці та члени їхніх родин.

Чи є у вас правдива відповідь для самого себе: коли в Україні запрацює повноцінне ринкове іпотечне кредитування?

— Коли інфляція буде нижчою, коли війна закінчиться. Це хрестоматійні речі. Щоб запустити кредитування, не повинно бути проблем в економіці. Ну і повноцінна іпотека не може бути з двозначними кредитними ставками.

В чистих активах Ощадбанку частка кредитів становить 25%. Питання, яке вже стало традиційним: що заважає банкам суттєво збільшити кредитування економіки?

— Заважає війна і відсутність нормального страхування воєнних ризиків, а також високі кредитні ставки. Розвиток кредитування можливий за умови економічного зростання.

В Ощадбанку немає причин не кредитувати. У нас достатньо ліквідності. Для стимулювання попиту на кредити ми намагаємося знижувати кредитні ставки, є активними учасниками державних пільгових програм, співпрацюємо з партнерами, в  тому числі міжнародними. Вони надають нам можливість гарантувати фінансування до 70-80%. І це в тому числі дозволяє трохи знижувати відсоткові ставки за кредитами. І що дуже важливо – дозволяє знизити вимоги до застави.

Намагаємось фінансувати дешево, часто балансуючи на мінімальному рівні беззбитковості, якщо це стосується критичної інфраструктури, наприклад, енергетики.

Що і для кого змінила облікова ставка, підвищена регулятором у січні до 14,5%, а потім у березні — до 15,5%? Чи вплине це рішення НБУ на ставки банків за депозитами і кредитами? Якою мірою і коли?

— Думаю, буде відчутний вплив на дохідність депозитів.

Що стосується кредитних ставок — це залежатиме від конкретного банку, від його маржинальності та планів зі збільшення кредитного портфелю. Банк просто може звузити власну маржу. Ті ж банки, які не зацікавлені в зростанні портфеля, просто збільшать кредитні ставки. Все залежатиме від апетитів конкретного банку щодо збільшення бізнесу.

Велика частка кредитного портфеля банків в Україні в частині кредитів населенню та ММСБ виникла за рахунок державних програм підтримки бізнесу і громадян. Однак, зрозуміло, що дія цих програм не триватиме вічно. Що у зв’язку з такими перспективами чекає на українських позичальників? Що планує (а може вже робить) Ощадбанк?

— Ми намагаємось за рахунок підвищення внутрішньої ефективності зробити кредити достатньо дешевими. Це можливо досягти, зокрема, за рахунок зменшення адміністративних витрат.

Намагаємось шукати альтернативи державним пільговим програмам, зокрема програмі "Доступні кредити 5-7-9%".

Наша ціль – бути банком першого вибору для якомога більшої кількості бізнесів. Це також зменшить вартість фінансування.

До речі, багато банків взагалі не кредитують по програмі "Доступні кредити 5-7-9%" і при цьому мають відносно невисокі кредитні ставки. Щоправда, такі банки мають обмежені ризик апетити на кредитування. Вони "варяться" в тому пулі клієнтів, які у них уже є. В основному це іноземні банки, у яких є іноземні клієнти або українські компанії, які працюють з ними дуже довго. Але ці банки не мають великого впливу на загальний обсяг кредитування в економіці.

Співвідношення банківських кредитів до ВВП в Україні скоротилося з 19,2% наприкінці 2022 року до 15,1% у 2023-му. А, наприклад, у лідера за цим показником в ЄС — Франції — це співвідношення становить 213%. Яким ви бачите бажане майбутнє для банківської системи України і для Ощадбанка зокрема? Які реальні перспективи і передумови досягнення бажаних цілей! Що заважає? Чому зараз в Україні не так, як у Франції? І що буде далі?

— Франція — це, думаю, екстремальний приклад.

На сьогоднішній день Ощадбанк фінансує 15% економіки. Яка цифра співвідношення кредитів до ВВП буде правильною для України? Все залежатиме від шляху розвитку. Я думаю 30-40% кредитів до ВВП – це буде дуже добрий варіант. Це свідчитиме про те, що активність бізнесу починає зростати. І це буде поштовх для розвитку економіки.

Якщо ж економічний розвиток виявиться дуже швидким, то згаданий показник може дорівнювати і 100%. І це нормально. 

Повне інтерв'ю за посиланням https://delo.ua/finance/kerivnik-oshhadbanku-pro-rekordnii-pributok-privatizaciyu-ta-stucnii-intelekt-443661/