Нові ролі українських банків
Інтерв'ю
Цей спецпроєкт NV та The Economist присвячено пронозам на 2025 рік. Перед початком чергового року людям властиво намагатись передбачити майбутнє. Поточна ситуація в країні і світі дуже ускладнює це завдання. Ті плани, які ми ставили перед собою в кінці 2021 року, мало в кого відбулись. І наступний рік теж буде дуже волатильним. Однак ми продовжуємо планувати, щоб краще підготуватись до завтрашнього дня. Так, нещодавно наглядова рада Ощаду ухвалила нову стратегічну програму банку на 2024-2028 рік. Вона відображає те, як змінилась українська фінансова система і роль Ощадбанку в ній. Повномасштабне вторгнення змінило дуже багато в житті всіх українців. На нашу думку, це має бути відображено у планах роботи.
Це вже другий стратегічний документ, який ухвалено за моєї каденції на чолі Ощадбанку. Еволюція цих документів говорить про те, яким чином змінювалось бачення наглядової ради щодо майбутнього фінансової установи. Це певною мірою свідчить, які нові ролі має взяти на себе українська банківська система загалом, адже Ощадбанк є один із стовпів цієї системи.
Отже, перша стратегія нашого банку до початку повномасштабного вторгнення на 2021-2024 роки була затверджена Кабінетом Міністрів України 12 жовтня 2021 року. Основна її мета – підготовка банку до повної чи мажоритарної приватизації до 2025 року. З початком воєнного стану реалізацію цієї стратегії було призупинено.
Що тоді найбільше хвилювало нашого акціонера – державу?
Попередня стратегія передбачала, що в 2024 році Ощад буде універсальним банком із міцними позиціями у кредитуванні роздрібного сегмента, мікро-, малого та середнього бізнесу, великих корпоративних клієнтів. Можу констатувати, що так воно і відбулось. Чистий кредитний портфель нашого банку станом за 10 місяців 2024 року перевищив 102 млрд грн – за рік він зріс на 15%. І при тому всьому в чистих активах частка кредитів становить 25%. При цьому банкам хочеться більше видавати кредитів саме реальній економіці, проте маємо дві важливі обставини: потреба держави в допомозі бюджету через механізм ОВДП, а також поточний невеликий через війну попит на кредитування інвестиційних проектів розвитку бізнесів.
Що з цього приводу заплановане на майбутнє в новій стратегічній програмі? Не секрет, що велика частина кредитного портфеля в частині кредитів населенню та ММСБ виникла за рахунок державних програм підтримки бізнесу та громадян. Проте зрозуміло, вони не будуть тривати вічно. Саме тому нова стратегічна програма Ощадбанку передбачає постійне розширення партнерства з міжнародними фінансовими інститутами для поступового заміщення державних субсидій на програми міжнародної співпраці.
Окремий пункт нової стратегічної програми – підтримка економічного відновлення. Звісно, подібного завдання не могло бути у стратегії 2021 року, а зараз її виконання очікують не лише від Ощаду, а й від усієї банківської системи.
За деякими розрахунками, для відновлення економіки Україні потрібно близько 500 млрд доларів. Частину з них буде спрямовано як гранти та позики безпосередньо до бюджету. Це збільшить обсяг грошей в економіці, які врешті-решт потраплять до банків і стимулюватимуть кредитний бум та економічний розвиток.
Якась частина безумовно буде надходити через пільгові кредитні програми. В рамках Ukraine Facility, приміром, цей компонент становитиме близько 8 млрд євро. Він буде реалізовуватися через європейські фінансові інститути – ЄБРР, ЄІБ тощо, яким для реалізації програм потрібні будуть і місцеві банки-партнери. Вони мають бути готові до цього. І Ukraine Facility – це тільки одна з програм, яких, певно, буде значно більше.
Гроші іноземних партнерів на відбудову України жодним чином не зможуть оминути українську банківську систему. Це суттєво збільшить її обсяг. Порівняйте, чисті активи української банківської системи становлять близько 78 мільярдів доларів. А кредитний портфель – вчетверо менший. І він дуже маленький, якщо порівнювати показники співвідношення ВВП і кредитного портфеля банків України та найбільш розвинутих країн. Загалом відношення банківських кредитів до ВВП в Україні скоротилось з 19,2% в кінці 2022 року до 15,1% у 2023. У лідера за цим показником в ЄС – Франції – це співвідношення становить 213%. Погодьтесь, українським банкам потрібно «нарощувати м’язи», і фінансування проєктів відбудови нам у цьому допоможе.
У новій стратегічній програмі Ощаду заплановано, що він буде співпрацювати зі всіма стейкхолдерами, які беруть та братимуть участь у програмах відновлення України. І це насправді величезний виклик.
Що потрібно банкам для того, щоб стати гідними партнерами відбудови України? Таке питання мені нещодавно поставив представник однієї поважної міжнародної організації в Україні, яка вже зараз хоче зрозуміти, чи готові українські банки до таких грошей? І, звісно, річ тут не в тому, щоб ми могли прийняти ці кошти на рахунки і потім розпоряджатись ними на свій розсуд. Зовсім ні. Нам потрібно довести світу, що ми здатні професійно розпорядитись цими грошами.
Отже, що українським банкам потрібно, що б у них повірив фінансовий світ?
Ми маємо бути технологічними. Якщо кредити великим корпораціям – це завжди окремі угоди, то для масового позичальника (фізичної особи чи малого бізнесу) потрібний скоринг і портфельний підхід. Це ні для кого не секрет, і зараз банки можуть похвалитись чудовими системами автоматичного рейтингування потенційних позичальників. Проте ці системи потрібно оновлювати. І сучасні технології (насамперед штучний інтелект) надають чудові можливості для їхньої оптимізації та розвитку. Ми запланували багато кроків у цьому напрямі в стратегічній програмі. І штучний інтелект може значно пришвидшити аналіз великих позичальників, для ухвалення угод з якими зазвичай потрібно більше часу.
І звісно, обслуговування в українських банках має бути максимально комфортним. І тому – діджитальним, централізованим, автоматизованим та з мінімальною бюрократією. Нам в Ощаді є багато що покращувати в цьому сенсі, проте переконаний, що ми на вірному шляху і неодмінно досягнемо на ньому успіху. Без сучасних технологій українські банки не зможуть розпочати активне кредитування населення та бізнесу з огляду на суттєві суми, на які ми можемо розраховувати від іноземних партнерів.
Ще один важливий чинник – дотримання вимог європейського законодавства щодо фінансової діяльності. Ми говоримо по суворе виконання регуляцій у сфері відмивання коштів та найкращих європейських комплаєнс-практик. Банки мають демонструвати відповідальність не лише у боротьбі з легалізацією доходів від забороненої діяльності, але й допомагати державі боротися із недобросовісними клієнтами, які, за допомогою сучасних технологій банківської системи, уникають сплати податків.
Також нам потрібне поступове запровадження ESG-практик (врахування екологічних факторів, соціальна відповідальність та корпоративне управління). Новою стратегічною програмою Ощадбанку передбачено впровадження пріоритетних ініціатив у сфері дотримання вимог ESG: розробка інклюзивних фінансових продуктів і послуг, подальша трансформація відділень та послуг, щоби вони були більш доступними, розширення програм сталого фінансування, підтримка «зелених» проєктів в Україні, відповідальне управління власним впливом на довкілля, а також підтримка українського суспільства і його найбільш вразливих верств. Плануємо, щоб Ощадбанк став лідером ESG-реформ в Україні.
Фінансовий сектор несе у цій сфері особливу відповідальність, адже ми маємо можливість підтримувати та стимулювати розвиток бізнесів, що діють відповідально, та допомагати відбудовувати Україну на засадах сучасного цивілізованого світу. Поступова реалізація програми сталого розвитку в Україні є важливою частиною руху нашої держави до Європейського Союзу. Без цього іноземні партнери не довірять нам кошти на відбудову України.
І останнє. Для успіху в залученні міжнародного фінансування в українську економіку банкам потрібні інвестиції в персонал. Саме люди зумовлюють успіх чи неуспіх будь-якого бізнесу, і банки – не виняток. В Ощаді для співробітників заплановано програми розвитку, включаючи тренінги з інновацій, роботу зі штучним інтелектом, курси з англійської мови.
Також ми запустили програму трансформації корпоративної культури, яка має бути дружньою до змін. Активно розвиваємо соціальну та психологічну підтримку працівників, будуємо чітку і прозору систему мотивації та винагороди завдяки визначеним критеріям ефективності.
І ще – нам потрібні таланти! Цього не можна досягти без покращення бренда роботодавця. Так само таланти потрібні не лише в Ощаді чи в банківській системі загалом, а й в інших галузях економіки. Саме тому нині важливий не тільки привабливий бренд конкретного роботодавця, але й усієї країни як гідного місця для життя. І над цим потрібно спільно працювати всім українцям – кожному на своєму місці. Давайте включати це в свої робочі плани та стратегії!
Інтерв'ю
Прес-служба Ощадбанку