Бізнес на селі: 5 перспективних ніш

Довгий час сільська місцевість вважалася підприємцями малоперспективною для бізнесу, тому ділові люди намагалися осідати у великих містах. Однак зростання попиту на аграрні товари й зелений туризм суттєво змінили інвестиційну привабливість села.

Разом з експертами ми спробували розібратися, які види бізнесу найкраще розвивати у селах.

Чому вигідно: 5 чинників

Мало конкурентів. Один із головних плюсів – невелика конкуренція. У селах обмаль якісних магазинів, перукарень, не кажучи вже про фітнес-клуби й інші види сервісу. Фахові спеціалісти переїхали у місто, тому послуг рівня великих міст тут дуже не вистачає.

Підприємці побоюються відкривати магазин чи манікюрний салон, бо вважають, що такий сервіс не матиме попит. І здебільшого помиляються. У сільській місцевості люди також хочуть мати добрий вигляд і такі самі сервіси, що й містяни.

Щоб не помилитися із місткістю й обсягом вашого локального ринку, ознайомтеся з нашою статтею.

Грошовий прошарок населення. Покращується ситуація і з платоспроможністю. У сільській місцевості є прошарок фермерів, дрібних підприємців, працівників агрокомпаній, в яких є гроші, але не має часу відвідувати обласні чи районні центри. Тож своїх клієнтів тут можна знайти. Звісно, їх буде не так багато, як у місті, але й конкурентів значно менше або й взагалі нема.

Менша вартість оренди й оплати праці. Ще дві переваги – низька вартість нерухомості та найманої праці. Тут можна за копійки орендувати ділянку, гараж чи будинок для виробництва, торгової точки чи сервісу. А заробітна плата працівників нижча, ніж в містах, щоправда, професійних і дисциплінованих співробітників доведеться добре пошукати. 

Земля. Головний плюс – колосальні можливості української землі. У селі можна орендувати чи придбати якісну землю. А якщо у вас вже є власна ділянка, то це непоганий актив для старту бізнесу.

Менеджер зовнішніх комунікацій компанії «Нова Пошта» Олена Умеренко зазначає: «Раніше багато людей прагнули їхати в Київ та великі міста. З початком карантину ситуація змінилася: люди прагнуть жити у власному будинку ближче до природи. Серед клієнтів «НП» у селах є ті, хто працював в офісах та орендував квартири в Києві, а потім звільнився, переїхав у селище, зайнявся торгівлею й непогано на цьому заробляє».

Переїзд містян до сіл став каталізатором для появи спортзалів, піцерій, доставлення суші й салонів краси. Раніше села вимирали, а тепер вони починають оживати, вважає експертка. Розуміючи, що відправлення товару можна зробити просто в селі, багато підприємців більше не шукають складів у Києві, а перебазовуються у невеликі населені пункти – це вигідніше і зручніше. 

Визначаємо ринки збуту

Під час вибору ніші, треба звертати увагу на такі чинники:

• розмір села та кількість його жителів. Чим більший населений пункт, тим краще для вас, бо матимете більше покупців;
• вікова градація. У селі зазвичай живе більше літніх людей. Чим більше молоді, тим більше можливостей для відкриття кафе, розважальних закладів, фітнес-клубів. Якщо переважають мешканці середнього віку, краще вкладатися у товари та послуги для сімейних людей. Для літніх має сенс відкривати аптеки, дисконтні магазини, товари для городу тощо;
• транспортні й інфраструктурні можливості. Якщо село розташоване неподалік від обласного центра, має нормальні дороги, поштову службу й широкосмуговий інтернет, у вас є непогані можливості для створення інтернет-магазину.

«Наприклад, один приватний підприємець займався ремонтом золота й срібла. Коли ж з’явилася можливість відправляти товари поштою, він почав продавати свої вироби через інтернет. За місяць відправляв одну-дві посилки на день, а зараз щодня надсилає по 20–30 посилок і суттєво покращив свій фінансовий стан», – зазначає представниця «Нової пошти». 

Внутрішній (локальний) ринок. Плануєте орієнтувати бізнес на місцевих мешканців? Тоді треба дізнатися про їхній демографічний склад. Для цього: 

• завітайте до місцевої сільради;
• зайдіть на сайт Держстату;
• зробіть власні демографічні дослідження «на полях», адже людей тут небагато. 

Треба вивчити можливості для продажу товарів (наявність базарів, магазинів) та надання послуг (приміщення під бари, перукарні тощо). 

Експорт. У разі орієнтації на загальноукраїнський чи навіть експортний ринок зважайте на інфраструктурні й географічні можливості села. Сільська місцевість дасть змогу масштабувати бізнес і суттєво заощадити на витратах, а також розвивати прибуткові ніші агробізнесу. 

Прораховуємо старт. «Для початку треба оцінити майбутній прибуток. Наприклад, ви купили насіння за 1 000 грн, узяли ділянку в оренду за певну суму. Тож, треба визначити, скільки матимете з цього врожаю і за скільки зможете його продати. Без цієї банальної арифметики неможливо розпочати бізнес і визначити нішу, в якій будете працювати. Треба починати з малого, стартувати й потім масштабувати бізнес. Чим раніше розпочнете, тим краще», – научає експерт із диджитал-маркетингу Андрій Чорний.

Уважно вивчіть статистику у пошукових системах. Чим більше запитів і чим меншою є витрати на рекламу, тим краще вкладатися у виробництво саме цього товару.

Аналіз ніш, трендів і сезонів. «Зайдіть у Google Ads, оберіть Keyword planner, уведіть ключові слова й побачите певну сезонність і тренд. У який місяць і рік спостерігається спад і зростання. Так ми можемо спрогнозувати, коли краще заходити в ту чи іншу нішу. Ці запити допомагають зрозуміти, на які ніші найбільший попит. Тут можна подивитися, скільки у вас буде конкурентів. У сільській місцевості конкуренція значно менша, ніж у містах-мільйонниках, якщо ваш бізнес орієнтований на певний регіон», – вважає експерт.

Що пропонувати. «Як повідомляють наші партнери з Центральної України, часто мешканці сіл у сезон продають саджанці, насіннєві матеріали. Підприємці торгують косметикою, біодобавками, дитячим одягом та іграшками.

Є товари, які люди виготовляють у своїх домашніх майстернях: мангали, столики, садові меблі, інші вироби з металу й дерева, готують солодощі. Підприємці привозять з-за кордону кавоварки, одяг, картини, аксесуари для телефонів та різноманітні товари з Китаю», – повідомляє представниця «Нової пошти».

Обираємо нішу

Пропонуємо 5 варіантів бізнесу: 

Сільська аптека. Початкові інвестиції – від 150 тис. грн. Окупність проєкту – до одного року. Середня рентабельність – 10 %. Доходи будуть невисокими через низьку платоспроможність і високу закупівельну вартість, але покупців вистачатиме, оскільки в селі більше населення літнього віку, яке постійно потребує ліків. Більшу прибутковість забезпечить продаж не тільки медпрепаратів, а й корисних трав, косметичних засобів, засобів особистої гігієни тощо. Надалі можна розташувати свої аптеки по всьому району, суттєво збільшивши прибутки.

Сільський магазин. Інвестиції – від 100 тис. грн. Окупність – від 6 місяців до року. Рентабельність – 15 %. Місцеві споживачі потребують все більше товарів, які їм доводиться купляти в місті, тому краще у магазині пропонувати як харчові, так і господарські товари. Змішаний варіант дає змогу сконцентрувати у своїй торговій точці якомога більше покупців.

Тваринництво. Це широке поняття, і прибутковість дуже залежить від категорії бізнесу й споживчого попиту на ту чи іншу групу товарів. Найбільші прибутки дає орієнтація на певній вузькій ніші – така спеціалізація дає змогу сконцентруватися лише на ній і досягти конкурентних переваг. 

Треба дивитися й на інвестиційні витрати: чим вони менші, тим бізнес прибутковіший. Приміром, свинарство дає непогану рентабельність – 20 %, але потребує чималих витрат на будівництво свинарника і закупівлю кормів. Та й конкурентів тут чимало. А от виробників м’яса фазанів не вистачає, хоча такий товар вважається делікатесом. Продукт залюбки купують ресторани, можна також продавати їхні яйця та гній. Росте попит в ресторанів і на равликів, тож можна звести равликову ферму: витрати на неї порівняно невеликі, від 70 тис. грн.

Вирощування ягід. Ще одна непогана ніша, яка не потребує багато землі й ресурсів. До того ж продукція має попит за кордоном. Можна збувати товар перекупникам, які займаються експортом культури, або організувати на селі власний кооператив. Таким товариствам допомагають міжнародні фінансові організації, а також місцева влада. Вони фінансують половину ваших витрат, а половину мають вкласти члени кооперативу. Витрати на ягідну ферму й системи охолодження та пакування значні, понад 1 млн грн, натомість рентабельність бізнесу перевищує 50 %. Розбивши витрати на інших учасників кооперативу й отримавши державну підтримку, можна непогано заощадити на первинних інвестиціях.

Зелений туризм. Мода на здоровий відпочинок, а також карантин спричинили справжній бум на цей вид туризму. Влітку містяни готові переїжджати сім’ями у сільські оселі й жити тут місяцями, якщо ви забезпечите туристів розвагами, швидкісним інтернетом, смачною їжею та елементарним комфортом. Високий попит на місцевість неподалік від великих міст із доброю екологією та гарною природою. Початкові інвестиції можуть становити від 50 тис. до мільйона – залежно від того, в якому стані перебуває ваша оселя. Якщо садиба буде зайнята всі сезони, то за рік вона може дати 300–500 тис. грн чистого прибутку.

«Якщо ви продаватимете послуги чи товари за межами села, вам не обійтися без власного сайту. Порахуйте, скільки треба витратити на контекстну рекламу, бо аграрні товари коштують по-різному. Так, у Google Ads ціни за клік по рекламі по запиту «равлики купити» коштує від 1,54 до 7 грн. Я не можу сказати наразі, що цей ключ є ефективним, але це приблизна орієнтація витрат на купівлю реклами й трафіку на ваш сайт. Так само треба вивчити вартість реклами у соцмережах. Дивіться, щоб у вашій ніші конкурентів було мало, а ціна реклами – невисокою», – зазначає Андрій Чорний.