Чек-лист для керівника: як визначити свої сильні й слабкі сторони

Накричали на підлеглого? Негайно вибачтеся. Зробіть це коротко і скажіть, що працюєте, аби такого більше не траплялося. А потім і справді працюйте. Спалахи гніву – величезна й неприпустима для керівника слабкість. Проте щоб зрозуміти це, її треба спершу визнати. 

Навіщо керівнику знати свої сильні та слабкі боки? Як їх діагностувати та головне, що потім робити? Про все розкаже Катерина Ковалевська, голова Української HR-асоціації HRPro. 

Навіщо діагностувати себе та як часто це робити

Адекватно себе оцінювати має кожна людина, але лідеру компанії чи організації слід поставитися до цього ще більш виважено.

«‎Керівник відповідає не тільки за самого себе, а й за всю команду. А ще за мету, до якої веде компанію, та за результат», – починає розмову Катерина Ковалевська. 

У лідерів має бути високий рівень усвідомленості. А вона передбачає, зокрема, й розуміння своїх сильних і слабких боків. Відстежувати їх потрібно регулярно. Експертка каже, що результати стандартних тестів особистості (детальніше про них читайте нижче, у кроці № 3 інструкції. – Прим. авт.) дійсні рік-півтора. За цей період людина змінюється. 

«Мінімум раз на рік треба подумати, як ти почуваєшся, де знаходишся, куди йдеш. Взагалі, наскільки те, яким ти є зараз, відповідає завданням, що стоять перед тобою», – вважає пані Ковалевська. 

Діагностувати свої якості можна самостійно. Але якщо хочете швидких і коректних результатів, краще звернутися до експертів – коучів, менторів, консультантів з особистої та професійної ефективності. В окремих випадках – до психологів. Пройшовши шлях діагностики й розшифрування результатів із фахівцем, надалі ви зможете робити це самостійно. 

У деяких міжнародних компаніях у контракті керівника прописано, що він має відвідувати психолога. В Україні ця культура тільки зароджується. А тим часом пандемія виявила важливість ментального здоров’я. Деякі українські компанії вже починають брати психологів до штату. Втім, експертка радить віддавати цю послугу на аутсорс як страховку: штатному психологу платить компанія, а це збільшує ризики, що інформація про клієнтів втратить конфіденційність.

Як визначити свою силу та слабкість: інструкція

Катерина Ковалевська зазначає, що методів діагностики багато. Інструкція, яку наводимо далі, є лише одним із варіантів. І кожен пункт у ній можна змінювати залежно від ситуації.

Крок 1: спостереження. Експертка радить подумати й записати, що ви любите робити на роботі, а що ні. Що у вас виходить легко, а де треба докладати багато зусиль. Потім 7–10 днів фіксуйте у списку нові пункти. Наприклад: часто змушуєте інших чекати на себе або нервуєте, перш ніж попросити партнера про поступки. Так, через 10 днів у вас буде перший список.

Крок 2: опитування. Поцікавтеся у підлеглих, родини, друзів, які ваші риси їм складно сприймати. Підлеглим краще роздати анонімні анкети. Ця інформація сформує другий список.

Крок 3: тестування. Катерина Ковалевська радить пройти:

• тест Адізеса, який покаже ваш лідерський потенціал і стиль управління; 
• класика – тест Хогана: він визначає сфери розвитку особистісних навичок, особливості лідерського стилю та який коучінг потрібен людині – професійний чи особистий;
• тестування за методикою DISC допоможе розібратися, який у вас тип особистості.

Багато з цих тестів є у вільному доступі. Але за розшифруванням результату краще звернутися до консультанта, який володіє конкретною методикою. Зазвичай їхні контакти є на сайтах з тестами. Результати тестів дадуть вам третій список. 

Крок 4: визначення мети. Об’єднайте три списки в один. Так ви знатимете, у якій точці перебуваєте. Потім визначтеся, де саме хочете бути. Напишіть, які риси характеру й вміння треба розвивати, щоб дістатися туди. Порівняйте зі своїм списком і зосередьтеся на тому, чого вам не вистачає для досягнення мети.

«‎Можливо, для діагностики вам вистачить першого етапу: ви зрозуміли, що треба розібратися з таблицями, тож сідаєте й починаєте вчитися. Але є й складніші запити, наприклад, ви погано проводите наради. Тоді слід зрозуміти, що значить «‎погано»: у вас немає розкладу, ви не мотивуєте, не надихаєте людей, або ваші збори тривають задовго? Такі деталі ефективніше пропрацювати з коучем», – зауважує експертка. 

Що робити з недоліками

Звісно, виправляти. Катерина Ковалевська рекомендує спочатку визначитися з великою метою, наприклад, поліпшити навички спілкування. А потім розбити її на складові, на так звані «‎цеглинки», і поступово працювати над кожною. 

«‎Одна з таких «‎цеглинок» – вміння ставити якісні запитання та слухати співрозмовника. Треба скласти план того, як ви будете поліпшувати це вміння. Наприклад, щодня придумувати й ставити п’ять якісних запитань колегам чи рідним. А потім вислухати до кінця, що вони відповідають. У такому режимі живете три тижні. Наприкінці кожного дня підбиваєте підсумки й стежите за прогресом. На четвертий тиждень робите перерву. А потім три тижні працюєте над наступною «‎цеглинкою» – коротко й чітко висловлювати свої думки. Знов перерва й далі наступна сходинка. Так за пів року ви прокачаєте навичку спілкування до дуже високого рівня», – пояснює подробиці методики пані Катерина.

За бажання можна поліпшити будь-які навички. З уміннями ж усе складніше. Питання: робити самому чи делегувати – нескінченне. У кожного фахівця щодо цього власна думка.

З одного боку, не слід змушувати себе робити те, до чого не маєте хисту. А з іншого – керівник має знати, як перевірити роботу підлеглого та що значить гарний результат. Наприклад, ви не любите працювати з цифрами, тому делегували аналітику фахівцю й зовсім не перевіряєте звіти. Через це є ризик, що фахівець подає вам неправдиву інформацію. Тож, ви маєте знати, як читати звіти й робити їх. 

Інвестуйте час і кошти в діагностику та саморозвиток і тоді досягнете максимуму в бізнесі та житті. Це перевірили на собі бізнесмени зі списку Forbes.