Apple Computer (тепер відомі як Apple Inc.) стали головною віхою у революції персональних комп'ютерів, яка сталася у 1970-х і 80-х роках. Історія бренду вчить баченню правильних рішень в конкурентному середовищі та вмінню знайти потрібного інвестора.

ЯНГОЛ ДЛЯ APPLE

У 1976 році Стів Джобс і Стів Возняк познайомились з Майком Марккулою, який заробив свої статки працюючи менеджером з маркетингу у Fairchild Semiconductor та Intel, звідки він звільнився у 32 роки, коли вже був мільйонером. «Два Стіва» шукали фінансування для свого стартапу, метою якого був доступ мас до персональних комп'ютерів. Марккула, який розбирався в технологіях, зацікавився.

Марккула інвестував в Apple в обмін на одну третину частки в компанії та обіймав пост президента з 1981 по 1983 роки.

У 1976 році Марккула не тільки допоміг Джобсу та Возняку написати бізнес-план, а й став інвестором-ангелом, коли вклав в Apple 92 000 доларів США зі своїх власних грошей. Він також допоміг компанії отримати кредит в розмірі 140 000 доларів від Bank of America Corp. Всього за один рік продажі Apple підскочили з 773 000 до 7,86 мільйона доларів. До 1980 року, коли компанія стала публічною, продажі зросли до 117 мільйонів доларів. Усього за чотири роки початкові інвестиції Марккули принесли 220% прибутку.

ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ПЛАН

Найчастіше бізнес-плани — це короткочасні «фотознімки» бізнес-ідеї, що живуть недовго. Однак початковий бізнес-план, складений Марккулою, що отримав назву Попереднього меморандуму про конфіденційну пропозицію, пішов набагато далі й розвинувся в потужну корпоративну схему. У цьому традиційному плані фінансування велика кількість ринкової інформації поєднувалася з баченням майбутнього.

Одним з ключових компонентів будь-якого хорошого бізнесу є об'єктивна оцінка потенційних факторів ризику. Ці фактори перераховані на початку документа та у переліку справ Apple. Серед них: труднощі в придбанні дорогого устаткування Apple II, потенційні проблеми з грошовими потоками й «молода та недосвідчена» управлінська команда. План також аргументує, чому комусь може бути потрібен персональний комп'ютер (наводяться вісім причин).

План є вичерпним у своєму аналізі конкурентів і у своїй дорожній карті для наступних продуктів, та демонстрував, як Apple представляла комп'ютерну екосистему, яка буде приносити компанії прибуток протягом багатьох років.

ЗМІНА ТОЧКИ БАЧЕННЯ

Меморандум про попередні пропозиції — план наступної кампанії Apple — був розроблений першим співробітником бренду Деном Коттке, який побудував і протестував легендарний комп'ютер Apple I за «гаражним» задумом Возняка і Джобса 1976 року. Скромний, але швидкий успіх Apple I дав Джобсу усвідомлення того, що потенційно існує ринок ширше кола технічних поціновувачів Apple I, і цей ринок був добре вивчений в документі.

Сам проєкт Macintosh почався з ідеї Джефа Раскіна, експерта з людського інтерфейсу Apple і прихильника створення простих у використанні комп'ютерів, які, на його думку, ще не були винайдені. Раскін передбачав існування комп'ютера як приладу, звичайного в побуті та простого у використанні.

Згодом проєкт досягне великого успіху, але на момент написання бізнес-плану це було ще далеко у майбутньому. Він ще не був довершеним, проте незабаром відбулися фундаментальні зміни у припущеннях, на яких він ґрунтувався. Найважливішим стало оголошення IBM про Персональний комп'ютер (ПК) компанії, який став серйозною загрозою для проєкту Macintosh.

Джоанна Хоффман, одна з перших членів команди Macintosh, яка допомогла сформувати Меморандум про попередні пропозиції, зазначає, що мета цього документа полягала не стільки у залученні зовнішнього фінансування, скільки в тому, щоб розвіяти побоювання Apple про те, що Mac може знищити продажі Lisa. У центрі його уваги — саме внутрішнє позиціювання.

ЯК ПРАЦЮЄ «ЯНГОЛЬСЬКЕ» ІНВЕСТУВАННЯ?

Прибуток від інвестування «янголів» не буде реалізований, поки не будуть продані кілька акцій. Багато інвесторів-янголів використовують IPO як точку виходу. Якщо вони бачать в компанії щось, що володіє величезним потенціалом стати наступним Apple, молоді стартапери можуть продати інвесторам половину і залишатися на лінії із залишком.

Ще один потенційний каталізатор — придбання. Компанії, які використовують передові технології або процеси, є мішенню для великих конгломератів. Це створює ще один потенційний прибуток для ранніх інвесторів. Вибір правильних стартапів для інвестування може бути складним завданням. Нестачі у виборі відповідного кандидата для вкладення коштів немає, але не кожен з них може «вистрілити» в майбутньому. На щастя, такі інвестиції можливо здійснювати з невеликими сумами, що містить мінімальний ризик втрати вкладень.

ОСОБЛИВОСТІ «ЯНГОЛІВ»

Серед особливостей, які відрізняють бізнес-янголів від більш формальних венчурних інвесторів, є особистий характер їх інвестицій. Бізнес-янголи вкладають свої власні гроші й тому ризикують своїми інвестиціями більшою мірою, ніж ті, що керують венчурними фондами.

Бізнес-янголи також вважають за краще інвестувати в приватні комерційні підприємства, які в публічному обігу на фондовому ринку. Високий ризик їх інвестування загрожує потенційним провалом, і вони зазвичай прагнуть зберегти конфіденційність будь-якої інвестиційної діяльності. Як правило, «янголи» інвестують від 5% до 15% своїх активів у нові підприємства і чекають від 20% до 30% доходів від своїх інвестицій.

Дослідження Journal of Business Venturing показує, що бізнес-янголи схильні покладатися на особистісні характеристики підприємця при прийнятті інвестиційних рішень. Ті, що демонструють високий рівень пристрасті до свого підприємства, можуть отримати більш сприятливе ставлення з боку таких інвесторів.