Як орендувати легальний МАФ

МАФи — малі архітектурні форми, або, більш звично, кіоски. Найзручніше і найпоширеніше місце торгівлі для малого та середнього бізнесу. Останні роки в Києві нараховувалось вже біля 20 тис. МАФів. Проте більшість з них було встановлено незаконно. В минулому році міська влада демонтувала 1,5 тис. нелегальних кіосків. В цьому році буде знесено ще 1,6 тис.
Але кияни звикли купувати продукти, напої та різний дріб’язок у кіоску біля дому. Тому столичні підприємці, як і раніше, прагнуть орендувати МАФ в будь-якому людному місці.

Інформаційний талон
 

Як впевнитись, що орендований кіоск встановлено легально та що в майбутньому його не демонтують? «Об’єкт треба обов’язково перевіряти!», — каже в.о. директора КП «Київблагоустрій» Андрій Андрєєв. «Київблагоустрій» — це державна установа, яка займається демонтажем незаконних кіосків.
Здійснити перевірку можливо кількома способами. «Інформаційний талон — це головний документ, який треба перевіряти», — наголошує пан Андрєєв.
Кожен власник легального МАФа повинен сплатити пайову участь. Пайова участь — це гроші, що сплачуються підприємцем в бюджет Києва для фінансування заходів з благоустрою міста. При сплаті внеску підприємцю видається інформаційний талон.
Сім років тому Альона Марченко орендувала МАФ під кав’ярню у Деснянському районі м. Києва. Орендодавець запевняв орендаторку, що споруда розміщена цілком легально. «Я навіть не знала, що треба вимагати інформаційний талон. Договір оренди теж не підписували. Ми без проблем пропрацювали майже п’ять років», — каже підприємниця. Але два роки тому від «Київблагоустрою» прийшла вимога демонтувати кіоск. До останнього Альона очікувала, що орендодавець надасть владі необхідні папери. Замість цього кав’ярні довелось поспіхом з’їжджати. Виявилось, що МАФ встановлений незаконно. Згодом пані Марченко відкрила кав’ярню в іншому районі столиці та почала справу «з нуля». «Через власну довірливість та необачність я втратила головне надбання — клієнтів. Ми заслуговували їх прихильність роками», — каже вона.
Які у підприємниці шанси притягти до відповідальності орендодавця? Нажаль, малі. «Частіше за все ніяких договорів про оренду не підписують, тому і факт обману юридично довести в судах як мінімум складно. Я прикладів таких не знаю», — констатує очільник «Київблагоустрою».

Паспорт прив'язки
 

Інший документ, який підтверджує легальність МАФу — це паспорт  прив’язки. З паспорту можливо дізнатись, де розміщено кіоск на карті міста та як він виглядає. Проте такі паспорти мають далеко не всі київські кіоски.
Справа в тому, що існуючі кільканадцять тисяч МАФів спотворювали архітектурне обличчя Києва, тому влада вирішила скоротити кількість малих архітектурних форм. Департамент містобудування та архітектури КМДА розробив «Комплексну схему розміщення тимчасових споруд». «Архітектори все відпрацювали, та у деяких випадках ми отримали ситуацію, коли на Схемі торгівельна точка повинна бути одна, а в дійсності навколо вже стоять три МАФи», — згадує Андрій Андрєєв. Тому усі підприємці, у яких вже є інформаційний талон, одержують пропозиції щодо нового розташування кіосків та запрошення прийняти участь в конкурсі на розміщення.
Отримав таке запрошення і ФОП Максим Рідненький. В нього на Печерську був кіоск з продажу квітів. «Коли міська влада запропонувала сплатити пайову участь за МАФ, я залюбки перерахував гроші та отримав інформаційний талон. Згодом виявилось, що за новою Схемою розташування МАФів буде проводитись конкурс на розміщення. Перший конкурс проходив якраз в нашому Печерському районі. Я дуже хвилювався, що втрачу бізнес, але все пройшло добре. Як я помітив, найчастіше перевага надавалась тим підприємцям, хто найдовше мав власний МАФ на законних підставах. Щоправда, мій сусід, в якого був кіоск з продажу лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, дозволу не отримав», — розповідає Максим Рідненький.  
«Конкурси вже проведено в 7 районах столиці. МАФи, що отримали інформаційний талон, зараз отримують і остаточний документ — паспорт прив’язки на п’ять років. Усі інші споруди максимум за півтора-два роки буде прибрано», — резюмує Андрій Андрєєв.      
Також пан Андрєєв нагадує, що на сайті КП «Київблагоустрій» розміщено дані про всі незаконні об’єкти у м. Києві. «Треба уважно подивитись, чи є об’єкт в цьому переліку. Якщо є, то він незаконний. Рано чи пізно його буде демонтовано. Особисто я не раджу розпочинати бізнес в таких МАФах», — наголошує очільник «Київблагоустрою».
Ще один корисний ресурс – портал Містобудівного кадастру Києва. Там теж можна перевірити той чи інший кіоск на наявність дозвільних документів.

Альтернативна порада
 

Втім, підприємцям слід зважити й на думку Сергія Доротича, голови Громадської Ради при Державній Регуляторній Службі: «Я раджу розміщувати торгові точки лише в будинках, які зареєстровані з правом власності, на приватних земельних ділянках, та, відповідно, підписувати договір оренди».
За думкою діяча, питання МАФів наразі до кінця неврегульоване ані в місті Києві, ані в Україні. «Земельний Кодекс чітко визначає, що розміщення будь-якого об’єкту торгівельного призначення повинно відбуватися тільки за умови законно відведеної земельної ділянки», — каже пан Доротич. Таким чином, всі схеми, запроваджені міськими радами та держадміністраціями, суперечать Земельному Кодексу України. Сергій Доротич переконаний, що єдиним законним документом для розміщення будь-якого об’єкту є лише належним чином оформлене землекористування. Тому він радить підприємцям взагалі відмовитись від ведення бізнесу в МАФах.