Про невдачі
У межах FuсkUр Nіghts Kyіv Яна Іванова, виконавчий директор FM GROUP, до якої входить сім'я ресторанів TARANTINO family, розповідає, як креативність допомагає перетворити факап на виграш і чи можна за одну ніч організувати свято так, щоб отримати захоплені відгуки.
Партнер, що зник
Є різні факапи — про деякі не варто говорити, бо з них важко зробити якісь висновки, але деякі дуже показові. Я потрапила в ресторанний бізнес, бо партнер, з яким у мене була спільна справа, виявився шахраєм.
Тоді був кінець 90-х років, я вела безтурботне тусовочне життя, прокидалась після обіду та йшла на вечірки. Але одного ранку виявилось, що мій партнер зник, а усі кредити ми оформлювали на мене. Мені почали телефонувати, натякати, що борги потрібно віддавати швидко, все, що можна було, я продала. На той момент у мене були знайомі, що займались ресторанним бізнесом, і я розуміла, що там можна отримувати високу зарплату. Я пішла на вокзал, взяла квиток на перший-ліпший потяг (він виявився до Москви) і повернулась до Донецьку лише в 2003 році. На той час я вже роздала усі борги і встигла отримати досвід роботи в ресторанному бізнесі.
Креатив в останню ніч
В Донецьку на той час існував готельний комплекс “Вікторія”. Я почала там працювати як спеціаліст з чаю, бо в Москві закінчила школу чайного стюарда. Дуже швидко я стала керівником ресторанного сервісу.
У 2007 році планувалося святкувати 75 років від заснування Донецької області. Гостей очікувалось багато, близько 1500 осіб, і адміністрація області запросила і наш комплекс приєднатися до організації свята. Ми мали обслуговувати представників облдержадміністрації, загалом до 550 чоловік.
Найкращою ідеєю нам здалось поділити територію на зони: зона пива, зона міцних напоїв, десетно-фруктова та зона барбекю. Оскільки до цього часу ми організовували події на рівні масмаркету, вирішили, що розумніше запросити досвідчених спеціалістів з декорування, які добре розуміються на специфіці таких свят. Знайшли команду декораторів, сплатили 20 тис. доларів і були впевнені, що це питання вирішено.
Але за день до події, коли підрядчики мали завозити декорації, ми побачили, що у колег кипить робота. А на наших локаціях пусто. Ми занервували і почали дзвонити — а усі телефони підрядчиків відключено. Звісно, у нас почалась паніка, бо ніхто такого не очікував, ця компанія уже не перший рік існувала на ринку. Ми так і не зрозуміли, що у них трапилось, люди просто “розчинились у повітрі”.
Але нам треба було якось вирішувати проблему. Я сказала шеф-кухарям дзвонити усім постачальникам, яких вони знають.
І ось тут, розуміючи, що втрачати нам нічого, я почала креативити. Нам треба зона з пивом? Ок, беремо кущ, саджаємо його в горщик, ставимо на стіл та розвішуємо на гілках хамон. З штучного озера на території виловлюємо декілька каменів, на них розкладаємо раків та тараньку.
Щоб організувати зону з міцними напоями, я звернулась до представників “Донбас Палас” і вони дозволили нам винести на газон трохи красивих дерев'яних меблів.
Залишалась зона фруктів. Чим можна прикрасити зону фруктів, окрім фруктів? У нас були великі фуршетні круглі столи. І вночі наш співробітник вирізав дірку посередині одного такого, і туди ми поставили величезну пальму в горщику та засипали її фруктами. Весь цей шедевр обійшовся нам майже в 1500 доларів.
Поки ми все це організовували, я почала розуміти, що начебто встигаємо. Але на світанку мене огорошили фразою: “Ще ж зона барбекю має бути!”. Ок, сказала я, витягаємо усі наші мангали, ставимо поруч замариноване м'ясо. Гостям кажемо, що це наше ноу-хау: хто хоче шашлик, підходить і смажить власноруч.
Я не попередила генерального директора, що відбувається. Добре, що мені довіряли і я могла так терміново взяти додаткові кошти. Якби не було такої можливості, або потрібно б було довго пояснювати — нічого не вийшло.
Найцікавіше, що все пройшло чудово. І найбільшою популярністю користувалась зона барбекю. Переважно запрошені були чоловіки, і їм було приємно зробити щось власноруч.
Через тиждень мене викликали до керівництва, і нагородили іменним знаком за сприяння в організації свята.
І після цього я зрозуміла, що мене мало що може уже злякати.
Не бійтесь робити помилки, починати усе спочатку, залишатись без грошей. Саме в такі моменти до вас приходить усвідомлення, що ви усе можете.
Про невдачі
АТ "Ощадбанк"