Немає грошей на сплату податків: які наслідки й що робити

Вислів «сплатив податки – спи спокійно» залишається актуальним, бо в України це конституційний обов’язок будь-якої особи: і громадянина, і підприємця. А що робити, коли немає такої можливості? Який вихід із ситуації та яка буде відповідальність, розказала начальниця Головного управління ДПС у Київській області Олена Виноградова.

«Якщо не сплачувати податки, держава може притягнути громадянина до фінансової, адміністративної чи кримінальної відповідальності», – починає розмову експертка.

Види відповідальності залежно від суми податкового боргу:

• фінансова передбачає фінансові санкції (штрафи). Їхні розміри зазначені у Податковому кодексі України й можуть становити від 5 до 75 % несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми податків;
• адміністративна настає за несплату (несвоєчасну сплату) податків (ст. 163-2, 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення) й може становити 255 грн;
• кримінальна починається тоді, коли сума несплати податків дорівнює чи перевищує 3,405 млн грн.

«Наразі у Верховній Раді розглядається законопроєкт № 5600, згідно з яким податкові органи можуть звертатися до суду з вимогою обмежити право на виїзд за межі України керівника юридичної особи – платника податків, якщо її податковий борг перевищує 1 млн грн, – зауважує експертка. – Отже, своєчасна сплата податків є не тільки запорукою належного соціального розвитку держави, а й гарантією безпеки платників податків та їхніх посадових осіб».

Строки сплати

Вчасна сплата. За загальними правилами строк самостійної сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у податковій декларації, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.

Вихідні. Якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим.

Податкове повідомлення-рішення. Якщо податкова перевірила платника податків й ухвалила податкове повідомлення-рішення, то суму податку треба сплатити протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання такого рішення. 

«Винятками є випадки, коли протягом цього строку платник податків починає процедуру оскарження рішення органу контролю (в адміністративному чи судовому порядку), – пояснює Олена Виноградова. – Якщо ж орган контролю самостійно визначає особі податкове зобов'язання із причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, й надсилає їй рішення про сплату певної суми (наприклад, податок на майно), тоді вона зобов'язана сплатити її у строки, зазначені у Податковому кодексі та у ст. 297 Митного кодексу України. А якщо такі строки не визначено, то протягом 30 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення про нарахування».

Причини несплати

Зрозуміло, бувають обставини, через які у платників податків може банально не вистачити коштів для сплати задекларованих сум.

Основні причини:

• економічні наслідки впливу карантину;
• несумлінність партнерів;
• погіршення стану бізнесу;
• складність у розрахунках податкових сум;
• недостатня обізнаність у податковому законодавстві.

«На жаль, відсутність у платника податків вільних коштів не є обставиною, що звільняє від обов’язку сплачувати податки й від відповідальності за порушення строків їх сплати», – зазначає експертка.

Альтернативи

Для осіб, які не можуть вчасно сплатити податки, є два способи розв’язання проблеми:

• залучити додаткові кошти;
• скористатися механізмом розстрочення чи відстрочення сплати грошових зобов’язань або податкового боргу.

«За першого варіанта людина позичає потрібну суму в інших платників податків або фінансових установах чи отримує допомогу від засновника юридичної особи, – каже експертка. – Наведені варіанти перебувають у площині господарських відносин і потребують домовленостей щодо умов залучення коштів й строків повернення боргу».

У другому випадку людина має отримати рішення податкового органу про відстрочення або розстрочення сплати податкового боргу. Для цього особа надає докази обставин, що призвели до його появи або накопичення. А ще економічне обґрунтування, що у разі зміни політики управління виробництвом чи збутом, або й навіть усієї структури бізнесу, підприємець буде спроможний сплатити податки. Але на такі трансформації йому потрібен час і можливість погашення грошових зобов'язань трохи пізніше зазначеного законодавством строку. Отже, для застосування цього механізму мають бути об’єктивні непереборні обставини, які унеможливлюють своєчасне виконання податкового обов’язку.

Алгоритм звернення підприємця до податкової для відстрочення виплати податків:

• за місцем обліку платника податку або за місцем обліку податкового боргу пишеться заява, її форма наведена в наказі Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574;
• у заяві зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких особа просить розстрочити;
• вказуються термін розстрочення (відстрочення) та періоди сплати;
• окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з такої інформації:

• переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
• аналізу фінансового стану;
• графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

«За результатами розгляду заяви податковий орган ухвалює рішення про розстрочення (відстрочення) або про відмову в задоволенні заяви, – підсумовує експертка. – На підставі цього рішення між платником податків і податковим органом укладається договір».