У гостях у юриста
Час, коли бізнес цікавили виключно гроші, минає. У сучасному світі успішні компанії демонструють своє піклування про громаду, природу, беруть участь у соціальних проєктах і прагнуть зменшити шкідливий вплив на довкілля. Така поведінка стає трендом. А продумана корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) формує репутацію бренду роботодавця.
Ми розпитали голову правління центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» Марину Саприкіну, що означає поняття КСВ та як бізнесу стати соціально відповідальним.
Що закладено у поняття
Відповідальність компаній за позитивний чи негативний вплив на суспільство й довкілля і називають соціальною відповідальністю бізнесу. Марина Саприкіна наводить складові цієї концепції:
- корпоративне управління;
- захист прав людини;
- відносини в колективі, з клієнтами та громадами;
- захист довкілля;
- чесні операційні практики: як компанії поводяться на ринку, стосовно постачальників, партнерів і конкурентів.
«Це комплексне поняття, тому бізнесу потрібно тримати баланс між такими аспектами. Дуже важливо, щоб компанія готувала нефінансові звіти, в яких би розповідала про втілені проєкти й отримані результати», – радить експертка.
Як все починалося
Дослідники вважають, що ідея КСВ набула масовості в середині 90-х років минулого століття. Тоді в суспільстві вирували потужні антикорпоративні настрої. Причин накопичилося багато. Наприклад, британська нафтогазова компанія Shell UK вирішила затопити у Північному морі нафтову вежу «Brent Spar». А в ЗМІ опублікували факти неетичних бізнес-підходів світових брендів. Так, спортивну торгову марку звинувачували у використанні дитячої праці в країнах третього світу. Тож, компанії почали впроваджувати КСВ, аби повернути прихильність споживачів.
Нещодавно були оприлюднені результати опитування міжнародних експертів із КСВ. Серед світових лідерів цього руху є Unilever, Patagonia, Natura, IKEA.
«В Україні є компанії, які сповідують принципи КСВ. Ашан створює можливості працевлаштування людей з порушеннями слуху. У StarLightMedia розробили круту програму гендерної рівності та протидії домашньому насильству. А кейс Прикарпаттяобленерго – мій улюблений. Завдяки йому звичайні електростовпи замінили на такі, що мають спеціальні конструкції для лелек. Це приклад ідеального варіанта КСВ, коли проєкт пов'язаний із бізнесом компанії», – каже експертка.
КСВ: бонуси для бізнесу
Інвестиції. Сьогодні є велика група інвесторів, що вкладають кошти суто в соціально відповідальні компанії.
Залучення талантів. За останнім дослідженням центру КСВ і UNICEF, 40 % молодих людей знають, що таке корпоративна соціальна відповідальність бізнесу. 48 % опитаних хотіли б долучитися до корпоративного волонтерства в компанії потенційного роботодавця.
Конкурентна перевага. Клієнти готові іноді платити більше, але купувати відповідальний продукт. А за однакових умов, найімовірніше, оберуть той, що сповідує принципи КСВ.
«Корпоративна соціальна відповідальність дуже важлива для громади, де працює бізнес. Компанії вже стали частиною суспільства. Це, зокрема, продемонстрував минулий рік, коли бізнес підтримав систему охорони здоров'я», – зауважує пані Саприкіна.
Головне – набратися терпіння
Марина Саприкіна вважає, що людям, які впроваджують КСВ, потрібно набратися терпіння. Тут не може бути швидкого результату.
«Треба розуміти, що КСВ – це довгий процес. Варто мати в команді конкретну людину, яка б відповідала за цей напрям. І головне – регулярно вимірювати результат. Інакше буде незрозуміло, яку користь дає КСВ бізнесу», – зазначає експертка.
Критерії КСВ
Є декілька характеристик корпоративної соціальної відповідальності:
- проєкт повинен бути пов'язаний зі специфікою бізнесу. Наприклад, автовиробник вчить дітей безпеці на дорозі;
- до КСВ залучаються саме співробітники компанії;
- втілювати ініціативи треба системно й регулярно. Не можна зробити лише один захід і транслювати, що ваш бізнес соціально відповідальний;
- КСВ – це про вимірюваність, коли компанія ставить цілі й досягає їх.
Як держава та міжнародні організації підтримують соціально відповідальний бізнес
Наприкінці 2019-го Володимир Зеленський підписав указ про Цілі сталого розвитку на період до 2030 року. А на початку 2020-го в Україні ухвалили Концепцію реалізації державної політики щодо сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу й розробили план заходів її виконання. Основні пункти – популяризація соціальної відповідальності, секторальних керівництв Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо відповідального ведення бізнесу інституціональних інвесторів, та Цілей сталого розвитку.
Також в Україні працює Національний контактний пункт (НКП) із реалізації керівництва для багатонаціональних компаній ОЕСР при Мінекономіки.
«Якщо міжнародні компанії порушують права людини, то громадська організація, співробітники або партнери можуть повідомити про це в НКП. І цей випадок розглядатимуть в Україні або на міжнародному рівні серед мереж таких НКП», – пояснює пані Саприкіна.
Крім того, в Україні ухвалили Національну стратегію у сфері з прав людини, де також зазначено концепцію дотримання прав людини в бізнесі. А перша леді Олена Зеленська стала ініціаторкою Стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка актуальна для бізнесу.
«Щодо міжнародних донорів, то, наприклад, Фонд ООН у галузі народонаселення та центр «Розвиток КСВ» увели тему протидії домашньому насильству в порядок денний бізнесу. А ще ініціювали створення Коаліції за гендерну рівність і протидію домашньому насильству. Наразі до неї приєдналися понад 30 компаній», – додає експертка.
Як стати соціально відповідальним
Марина Саприкіна запропонувала два варіанти дій.
Варіант №1: системний.
Алгоритм втілення:
- сформулюйте важливі питання для вашого бізнесу. У КСВ їх називають суттєвими;
- проаналізуйте, наскільки ефективно ви розв'язуєте ці питання. Наприклад, якщо довкілля є важливим аспектом для вашої компанії, подумайте, що ви робите в цьому напрямі: встановлюєте потужні очисні споруди, сонячні електростанції, заохочуєте клієнтів здавати тару для перероблення, не використовуєте пластик при пакуванні тощо;
- на основі питань, які не закриті (компанія нічого не робить у цьому напрямі), розробіть стратегію КСВ. Включіть до неї проєкти, які можуть допомогти покращити стан справ у цих сферах;
- призначте людину, яка відповідатиме за КСВ у компанії;
- розробіть КСВ-проєкти, які відрізняють вашу компанію від конкурентів;
- звітуйте про успіхи й про те, чого не змогли досягти.
Варіант №2: спрощений
Він простіший, тому ним послуговуються багато компаній на початку свого шляху.
Алгоритм дій:
- проведіть лекції для співробітників щодо питань КСВ;
- сформулюйте активну команду волонтерів;
- розробіть програму корпоративного волонтерства.
Після того, як надихнули людей в компанії на реалізацію КСВ-проєктів, створюйте робочу групу. Залучайте до неї представників різних департаментів. Лише після цього переходьте до складнішого варіанта.
«Повчитися можна на нашій освітній платформі Імпекторіум, де розроблений і розміщений курс з КСВ», – радить початківцям Марина Саприкіна.
Бути соціально відповідальним має не тільки великий, а й середній і малий бізнес. Наприклад, ви продаєте каву з собою. Тоді везіть використані паперові горнятка на перероблення чи утилізацію. І пам’ятайте: споживач все частіше голосує гаманцем за того, хто дбає не лише про власні бізнес-інтереси, а й про середовище та людей, з якими живе.
У гостях у юриста