Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Сімейний марафон

Катерина Спориш

Тематичний тиждень

Наталія та Віктор Накалюжні, засновники підприємства із виробництва жіночого одягу Vilonna, розповіли про власну справу — від заснування і появи перших покупців до продажів на провідних світових маркетплейсах.

Інформаційна довідка. Vilonna засновано у 2000 р. у Броварах Київської області. Наразі підприємство володіє двома виробничими потужностями — у Броварах та смт. Христинівка Черкаської області. Спеціалізація торгової марки — пошиття жіночого одягу у середньому ціновому сегменті. Ринки збуту: власні офлайн та інтернет-магазини, магазини-партнери, маркетплейс Amazon.

Від продажів взуття до пошиття одягу

Історія торгівельної марки Vilonna розпочалася зі щасливого випадку у 2000 р. Віктор Накалюжний тоді продавав взуття від українських та іноземних виробників на одному зі столичних ринків. Його дружина Наталя тим часом виховувала доньку та іноді шила сама собі одяг за власними ескізами і з видання «Бурда» (у журналі для швачок, закрійників і аматорів, яким подобається шити одяг для себе, містилася інформація та ескізи для пошиття різноманітного одягу. — Ред.). Одного разу Наталія пошила собі сукню, яка зовсім їй не личила. Тоді жінка запропонувала чоловікові взяти сукню з собою та спробувати продати за $50. На превелике здивування Наталі та Віктора, сукню придбали того ж дня.

«Собівартість сукні становила $10, а продали ми її за $50. Для нас це означало прибуток у $40, тобто аж у 8 разів більше за продаж взуття», — згадує сімейна пара підприємців.

Так і почався життєпис спільного бізнесу подружжя. Тканини для пошиття нових одиниць товару вони придбали на гуртовому ринку Одеси. Відшивати одяг вирішили вдома — на звичайній швейній машинці. Загалом на запуск бізнесу Наталія та Віктор витратили $500 власних коштів.

З часом у асортименті торгівельної точки з’явилися спідниці, костюми тощо. А виробництво з дому перемістилося спочатку до надомниць (жінок-фрілансерів, що відшивають одяг за замовленням. — Ред.), згодом — до ательє.

До речі, цікавий факт з історії бізнесу: перші два роки підприємство випускало одяг з етикеткою Artistic і позиціонувало себе як бренд з Угорщини. Наталія та Віктор пояснюють, що через відсутність довіри до українських товарів так тоді робили багато хто з виробників.

«Що стосується появи назви торгівельної марки Vilonna, вона народилася пізніше. Концепція назви була у поєднанні імен засновників та частини англійського слова local, що означає місцевий», — говорять Віктор і Наталія.

Бізнес стрімко зростав — необхідно було розширювати потужності виробництва.

«Спочатку ми придбали квартиру в Броварах, де облаштували виробництво. Пізніше перенесли його до власного будинку. Через деякий час запустили виробництво у смт. Христинівка на Черкащині», — розповідає Віктор.

Ринки збуту відповідно до реалій часу також змінювалися: від столичних базарів до торгівельних центрів, від інтернет-сайту до Amazon.

Кадри вирішують все

Завдяки злагодженим діям та правильним підходам щодо зростання компанії, збуту продукції та підбору персоналу компанія досягла значних результатів. Подружжя зазначає, що у відмінних досягненнях компанії, вдало пережитих кризах 2008 і 2014 рр. далеко не останню роль зіграли співробітники. Втім, аби все склалося «як треба», засновники вдалися до кількох кроків.

1. Розробили зону відповідальності

«Перед запуском масового пошиття всієї колекції кравчині та закрійники отримують зразки одягу і мають час на вивчення особливостей пошиття. Все це робиться, аби уникати помилок та щоб не втратити кошти», — пояснює Наталія.

За словами підприємниці, інколи траплялося, що й зразки мали похибки. В такому випадку витрати на перероблення підприємство брало на себе. А бувало, співробітники робили помилки через неуважність — тоді швачки власним коштом покривали витрати на перероблення моделі.

2. Запропонували ринкову заробітну платню

Наталія та Віктор констатують, що наразі на ринку праці існує дефіцит кадрів.

«Люди або не бажають отримувати професію швачки, або вже виїхали за кордон. Тих, хто лишилися, можна зацікавити лише ринковою заробітною платнею», — переконані засновники підприємства.

3. Знайшли правильні способи мотивації

Подружжя заохочувало співробітників свого підприємства працювати більше та краще кількома способами. По-перше, люди тут працюють не на ставці, а від виробітку. Тобто чим більше одиниць одягу пошито, тим більше заробітна платня. І по-друге, по завершенні продажів весняної колекції їм дозволено відшивати собі ці самі моделі за собівартістю.

Про секрети успіху

Наталія та Віктор Накалюжні вважають, що досягти таких гарних результатів за ці роки їм також допомогли кілька простих речей.

— Віра у справу. Подружня пара підбадьорювала один одного у щасливі та кризові моменти.
— Довіра. Мається на увазі розподіл зон відповідальності, тобто не слід без особливої потреби чіпати те, де відповідальний інший.
— Прислухатися один до одного. Питання, які стосуються обох, треба вирішувати разом.
— Розуміння, що бізнес буде і вдома і усюди. Просто потрібно звикнути до того, що так буде завжди.

А ще — діяти. І не зупинятися на перших успіхах або поразках. Адже бізнес — це марафон на довгий час або й назавжди.

Тематичний тиждень

АТ "Ощадбанк"