Страви, що приїздять додому

Наталія Подоба, засновниця сервісу з доставки готових страв Podoba та одна з учасниць кастингу реаліті-школи бізнесу «Будуй своє», поділилася власним досвідом — як правильними кроками, так і помилками. А також розповіла про плани на майбутнє.

Незвичайний випадок

До старту власного бізнесу я працювала в українських та молдовських ЗМІ на посадах від журналіста до головного редактора. Одночасно з улюбленою справою мала хобі — готувала страви для себе та близьких мені людей.

Проте 4 роки тому мені спало на думку монетизувати свої навички у кулінарії. Першим, що я захотіла готувати та продавати, були домашні макаронні вироби — лапша. Для тестування та втілення цієї бізнес-ідеї я домовилася з подругою, що приходитиму до неї після роботи та готуватиму на її кухні. Чому? Бо вона мешкала неподалік редакції видання. Так щодня опісля 20:00 я вирушала до неї, тестувала, псувала кілограми борошна, допоки не навчилася робити те, про що мріяла. А згодом успішно продала готові вироби в Кишеневі на ярмарку, схожому на київську «Платформу» «Арт-заводу».

Потім я познайомилася у Кишеневі з компанією, яка готує корисні та смачні страви і доставляє додому або в офіси. Тоді й зрозуміла, що хочу займатися таким бізнесом. Адже, за різними підрахунками, замовлення готових страв зекономить 1,5 години на день, допоможе підтримувати або покращити фізичну форму, вирішить деякі проблеми зі здоров’ям.

Усвідомивши переваги такого бізнесу, придбала франшизу. Проте втілювати справу вирішила не в Кишеневі, а у Києві, куди я планувала повернутися (сміється).

Втілення з правильною командою

Повернувшись до України на початку 2017 р., розпочала втілення бізнесу. Одразу рухалася у декількох напрямках, шукаючи приміщення, обладнання, команду, писала сайт, обирала фотографа для фотосесії готових страв.  

Приміщення шукала розміром від 50 кв. м. Воно мало бути пристосованим під виробництво та мати вентиляцію, напругу у пікові години 70 кВт, каналізацію для виробничих приміщень з жироуловлювачами, стіни в кахелі.

Однак, як буває на практиці, ідеального приміщення не існувало, тож я обрала таке, що підходило найкраще. На це витратила 2 місяці. Відповідне приміщення знайшла на Харківському масиві столиці та уклала договір оренди на перший та останній місяці зі ставкою оренди $500 на місяць, і ще $250 додавалися ріелтору.

Далі на мене чекала купівля обладнання — пароконвектомату (пристрою, що використовується для приготування страв, як у печі, так і за допомогою пари) за $1500. Вартість могла б бути й меншою, проте, швидше за все, такий пристрій через 6-12 місяців довелося б ремонтувати або викинути.

Ще знадобилися професійні ножі — $1000, каструлі й сковорідки, гастроємності на інший інвентар 一  $1500, комбайн — $200. А ще — холодильники-вітрини. Ну, і охолоджувальні сумки — 20 штук по $20 грн. Також замовила партію тари з алюмінієвої фольги, вартість якої додала до загальної суми витрат.

До речі, я одразу ж потурбувалася про стандарти безпеки харчових продуктів, запровадивши HACCP (детальніше про ці стандарти читай тут), що в результаті вилилося у $1200, адже я заключила контракт та виплачувала суми протягом 18 місяців.

Окрім цього, витратила кошти на фотосесію, створення фірмового стилю (логотип, наклейки, візитивки та іншу друковану продукцію) — $500. Єдине, на що не знадобилося грошей, це написання сайту. Загалом інвестиції у власну справу становили $7000, які я позичила у рідних.

Для пошуку персоналу в нагоді стали навички пошуку інформації. За короткий проміжок часу я отримала контакт чудового технолога, останній порекомендував кухаря. До команди долучився і дієтолог, який мені подобався. Я була підписана на Ліну Вертагус та її статті про дієтологію. Я їй написала, і згодом ми домовилися про співпрацю. Таким чином лише за декілька місяців я повністю підготувала виробниче приміщення, закупила обладнання, розробила меню і знайшла чудову команду!

Що запропонувати людям і як правильно сформулювати ціну?

Стартували ми 2 червня 2017 р., запропонувавши клієнтам 2 меню — стандартне, з повним набором компонентів, та вегетаріанське, відповідно до течій цього напряму — з молоком, яйцями, рибою або без таких. А ще індивідуальне харчування — страви на замовлення клієнтів. Пізніше — пісне меню.

Щодо калорійності, то я орієнтувалася на приклади, що є в Молдові та інших країнах. Тобто, найменша калорійність — 1000 ккал на добу для тих, хто худне, найбільша — 3000 ккал для тих, хто набирає вагу або займається спортом. Ціну встановили на момент старту бізнесу від 380 грн і 620 грн на день, де найнижча ціна — за сніданок, обід, вечерю з найменшою калорійністю, відповідно, найвища — з максимальною.

Говорячи про фудкост, то собівартість ми помножили на 2. А вартість індивідуального харчування сформулювали так: наприклад, якщо стандартне замовлення коштує 380 грн, то індивідуальне — дорожче на 10-50%, у залежності від вартості компонентів. При такому ціноутворенні в кінцевому результаті мені залишалося 10-15%.

Проте я все зробила правильно, бо ціна була ринковою. Звичайно, це сподобалося клієнтам, які цінують свій час. До речі, у 52% випадків — це чоловіки, 48% — жінки, успішні та активні. Щодо замовлень, то замовляють або 1000 ккал, або 2200 ккал. А харчуються по нашій системі в середньому 37 днів. Цим людям, що замовляють готові страви, не треба ходити до супермаркету, адже відсутня спокуса поласувати забороненими стравами.

Завдяки правильному підходу я отримала власну справу, втілену в життя, та задоволених клієнтів. А ще — вже за рік повернула на 100% вкладені кошти!

Чого мене навчив бізнес?

Є кілька моментів, які дали досвід та навчили. По-перше, вивчати та перевіряти. Як я розповідала, я придбала франшизу в Молдові, не вивчивши деталей. Як з’ясувалося, у тої компанії, окрім лого, не було технологічних карт (складу, пропорцій продуктів) та інших важливих документів для створення цього бізнесу. Тому мені власноруч довелося його будувати тут, відмовившись від франшизи.

По-друге, навчилася дослухатися до своєї інтуїції. На жаль, я стикнулася з прикрою ситуацією, коли водій зник із сумками з товаром, хоча ця людина прийшла до нашої компанії за рекомендацією. Тепер обираю тих, хто мені подобається, навіть якщо це водії таксі. Ці люди вправно роблять свою роботу!